Курсова робота "Методика застосування мультимедійних та інформаційних засобів на уроках технологій"

Методика застосування мультимедійних та інформаційних засобів на уроках технологій

ЗМІСТ

ВСТУП  ……………………………………………………………	3
РОЗДІЛ 1. ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ  …………………………………………...……………..	5
1.1.Поняття інформаційних технологій у навчанні.  …..….……..	5
1.2. Основні напрямки використання мультимедійних та інформаційних технологій в навчально-виховному процесі.  .………...	9
1.3. Роль мультимедійних та інформаційних засобів в організації навчального процесу.  …….....................................................	12
Висновки до першого розділу.  ………………………………….	17
РОЗДІЛ 2. ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ТЕХНОЛОГІЙ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ  .…………………………………........	18
2.1. Ефективність застосування мультимедійних та інформаційних засобів на уроках технологій.  ………………………...	18
2.2. Методика (технології) застосування мультимедійного проектора  …………………………………………………………………	22
2.3. Впровадження інтерактивної дошки в навчальний процес освітньої галузі «Технології»  …………………………………………..	25
2.4. Використання педагогічних програмних засобів на уроках технологій  ……………………………………………………………….	30
Висновки до другого розділу  ...…………………………..............	35
ВИСНОВКИ  …………………………………………...................	37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  ……………………...	39
ДОДАТКИ

ВСТУП

Нині суспільство перебуває в стані переходу від індустріальної епохи до інформаційної. Це означає, що дедалі більша кількість людей відчуває потребу в опрацюванні постійно зростаючого обсягу інформації.

Мультимедійні технології посідають важливе місце в ході інформатизації суспільства, розвитку системи освіти і культури. Освітнє середовище є одним з об’єктів процесу інформатизації. За умов переходу України до сучасного інформаційного суспільства дедалі більш актуальним стає питання про інтеграцію інноваційних методик навчання, насамперед мультимедійних технологій у традиційну шкільну методику.

Важливим пріоритетом для покращення якості освіти є впровадження мультимедійних та інформаційних засобів в навчальний процес.

Актуальність нашого дослідження зумовлена потребою створення методики та використання мультимедійних засобів на уроках технологій. Адже досі більшість вчителів недооцінюють, а то взагалі заперечують навчальні й розвивальні функції при залучені цих засобів, а також не беруть до уваги можливість економії робочого часу, оперативність обробки якісних показників успішності.

Саме тому для свого дослідження ми обрали тему: «Методика застосування мультимедійних та інформаційних засобів на уроках технологій».

Об’єкт дослідження – процес навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів на уроках технологій.

Предмет дослідження – методика застосування мультимедійних та інформаційних засобів при викладанні уроків технологій.

Мета дослідження: розглянути умови ефективного застосування мультимедійних та інформаційних засобів на уроках техологій.

Гіпотеза дослідження: застосування мультимедійних та інформаційних засобів підвищує рівень засвоєння навчального матеріалу учнями за умов доцільного використання комп’ютерних програм та моделей, оперативного керування індивідуальною діяльністю учнів та активізує пізнавальну діяльність учнів.

Завдання дослідження:

1. Розкрити зміст, поняття та завдання мультимедійних та інформаційних засобів.

2. Охарактеризувати дидактичні умови застосування сучасних мультимедійних засобів на уроках технологій.

3. Визначити, обгрунтувати і описати особливості організації навчального процесу з використанням інформаційних технологій в шкільних майстернях.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

РОЗДІЛ 1. ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ

1.1. Поняття інформаційних технологій у навчанні

Презентація – слово, яке в українській мові має два значення:

·                   дія, акція (загальновживане значення): показ нового товару, пред’явлення широкому загалу нової інформації (представлення нової книжки, колекції мод, кінофільму) як рекламна, популяризуюча акція;

·                   документ, створений за допомогою комп’ютерної програми PowerPoint. Синонімами терміну «презентація» в цьому розумінні є поняття «комп’ютерна презентація» та «мультимедійна презентація».

Далі в курсовій роботі термін презентація використовуватиметься як документ, створений за допомогою програми PowerPoint, а "участь в презентації" як акція описуватиметься словами "демонстрація презентації", "показ презентації" чи "презентування".

Програма PowerPoint, що входить до пакету Microsoft Office, дозволяє створювати презентації з ефектами анімації окремих об’єктів (тексту, фотографій, малюнків), з звуковим супроводом, демонстрацією відеофрагментів та використанням гіперпосилань для зміни визначеної послідовності демонстрації слайдів. Програма включає можливості малювання простих об’єктів і внесення зміни до малюнків і фотографій, відображення графіків і діаграм, на базі розробленої презентації забезпечується можливість її друкування в різних формах. Передбачена можливість збереження презентації у різних форматах дозволяє використовувати її не лише на комп’ютерах, на яких встановлене програмне забезпечення Microsoft Office, а й переглядати за допомогою будь-якого браузера.

Коротко опишемо призначення, технічні можливості й особливості використання кожного елемента комплексу. Він виділяє такі групи презентацій:[2]

Офіційна презентація – різного роду звіти, доповіді тощо перед серйозною аудиторією, в якій необхідним є строгий дизайн, витриманість, єдиний шаблон оформлення для всіх слайдів, вимагається чітке структурування та розміщення на слайдах всіх тез доповіді.

Офіційно-емоційна презентація. Така презентація використовується для двох цілей: передати слухачам деяку офіційну інформацію та надихнути їх, переконати в чомусь. Наприклад, таку презентацію можна зробити на батьківські збори.

«Плакати». В цьому випадку презентація складається тільки з ілюстративного матеріалу. На слайдах – тільки ілюстрації з мінімумом підписів, комп’ютер використовується як звичайний слайд-проектор. Вся робота по поясненню змісту покладається на доповідача. Дуже бажаний єдиний шаблон оформлення.

«Подвійна дія». На слайдах презентації крім зображень використовується текстова інформація. Вона може або пояснювати вміст слайду або його «розширювати».

Інтерактивний семінар створюється для проведення семінару в режимі діалогу з аудиторією. Стають допустимими різноманітні анімації, рухомі малюнки, фотографії, що обертаються, об’єкти навігації, і особливо – розгалуження презентації: в залежності від відповідей слухачів, їх реакції на запитання і твердження.

Електронний роздатковий матеріал. Матеріал презентації має викладатися вичерпно докладно, оскільки у слухача немає можливості перепитувати доповідача. Додатковий матеріал може міститися у гіперпосиланнях або у спеціальних замітках до слайду. Якщо презентація призначена для самостійної роботи, її інтерфейс, навігація по слайдах, можливості розгалуження повинні бути добре продумані та обґрунтовані.

«Інформаційний ролик». Ролик має демонструватися самостійно і незалежно від доповідача, причому автоматично повертатися до його початку. Весь показ проходить в автоматичному режимі. Презентація містить матеріали інформаційно-рекламного характеру, наочні матеріали, розраховані на швидке сприйняття. Наприклад, така презентація може використовуватися на виставках. Добре, коли така презентація супроводжується дикторським пояснюючим текстом, що звучить з колонок.

Презентації можна класифікувати і за такими ознаками:[4]

1. За кількістю медіа засобів: мультимедіа (звуки, зображення, відео фрагменти); текстова (з мінімальним ілюструванням); комбінована.

2. За призначенням: комерційні (здебільшого рекламного характеру); інформаційні; навчальні тощо.

Розглянемо навчальні презентації як окрему групу, враховуючи їх особливу роль у вивчені трудового навчання для учнів 7-9 класів. Серед навчальних презентацій в залежності від цілей її застосування можна виділити: лекційні (викладача); звіт про результати діяльності, проект, дослідження (учнівська робота); тест (для перевірки знань).

За способом подання слайдів можна розрізняти презентації:[2]

1. Для супроводу лекції, виступу – з записом голосу вчителя чи усним супроводом.

2. Слайд-шоу – без супроводу вчителя, або із записаним голосом доповідача.

3. Комбінована – з усним супроводом, із записаним голосом, частиною якої може бути слайд-шоу.

Крім того, навчальні презентації можна класифікувати за дидактичними ознаками: учительські та учнівські.

При цьому учительські презентації призначені для:

·                   супроводу лекції (текст, ілюстрації, інтерактивні засоби спілкування з аудиторією);

·                   ілюстрування лекції, доповіді (тільки малюнки, графіка, відео);

·                   узагальнення, представлення результатів діяльності учнів, наприклад для доповіді на педраді, методичній раді тощо;

·                   постановки проблеми, створення пізнавальної мотивації учнів, колег тощо;

·                   перевірки або самооцінювання знань чи вмінь тобто тестові;

·                   виконання вже зазначених функцій, тобто комбінована.

Учительська презентація за призначенням може бути:[7]

– проблемною – вступ до теми;

– інформативною: інструкції, приклади для учнів, форми оцінювання, консультування. Вона використовується учнями самостійно впродовж вивчення теми, доступна їм в будь-який час навчального процесу;

– діагностичною, контролюючою: використовується для перевірки знань учнів, самооцінювання наприкінці вивчення теми, розділу, уроку. Використовується учнями індивідуально і самостійно після вивчення розділу, теми та доступна їм в присутності вчителя чи у вільному доступі.

Роль і місце учнівських презентацій сьогодні ще недостатньо вивчено як і дидактичні можливості мультимедійних презентацій як потужного засобу навчання та розвитку учнів.

Учнівські мультимедійні презентації доцільно використовувати як для представлення результатів власних проведених досліджень, проектів, самостійної роботи, так і для виконання випереджуючих завдань як засіб ознайомлення з новою інформацією.

За кількістю учнів, які планують, проектують, розробляють, демонструють презентації можна розглядати презентації: [6]

–                   індивідуальні – розробляються і створюються одним учнем;

–                   групові - розробляються і створюються малою групою учнів;

-                     класні – можуть бути підготовлені всім класом індивідуально чи малими групами, що створюють окремі слайди.

Крім дидактичних переваг, комп’ютерні презентації мають ряд переваг, пов’язаних з тиражуванням та розповсюдженням. Створені на інших (наприклад, магнітних чи паперових) носіях та пристроях моделі, схеми, діаграми, слайди, відеокліпи, звукові фрагменти можуть компактно зберігатися в цифровому вигляді за допомогою презентацій. Вони не псуються, не займають багато місця, ними вільно можна керувати в процесі демонстрації та, при необхідності, можна легко модифікувати.

Разом з суттєвими дидактичними перевагами використання в процесі навчання мультимедійні презентації мають певні обмеження їх застосування. Перш за все для їх повноцінного використання у навчальному процесі вчителям різних предметів потрібен постійний доступ до комп’ютерів при їх підготовці та застосуванні.

Для демонстрації великій групі учнів, класу потрібно мати спеціальні пристрої – мультимедійний проектор, а більшість навчальних закладів України не забезпечені такою сучасною проекційною апаратурою.

Особливість навчання учнів 7-9 класів інформаційно-комунікаційним технологіям полягає в структурованому підході до опанування учнями кожного дидактичного засобу. Так на початку розробки і створення дидактичних і методичних матеріалів учням пропонується переглянути розроблені вчителями приклади таких матеріалів та проаналізувати їх місце в начальному процесі та дидактичні особливості їх використання для різного віку учнів та в залежності від навчальних цілей.

1.2. Основні напрямки використання мультимедійних та інформаційних технологій в навчально-виховному процесі

Національна доктрина розвитку освіти передбачає активне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, які б забезпечували подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти. Під інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ) розуміють сукупність методів та технічних засобів, які використовуються для збирання, створення, організації, зберігання, опрацювання, передавання, подання й використання інформації. Пріоритетним засобом для впровадження ІКТ виступає персональний комп’ютер. За своїми функціональними можливостями він уже сьогодні може стати практично ідеальним засобом навчання й підвищення пізнавальної активності школярів на уроках будь-якого типу. Дослідники відзначають необхідність «комп’ютерної підтримки підручника як засобу посилення функціональності змісту й забезпечення мотивації навчання» [3, с. 58].

Саме тому використання ІКТ [5, с. 63]:

-          робить можливим самостійне здобування необхідних знань, уміле застосовування їх на практиці для розв’язання нагальних проблем;

-          забезпечує цілеспрямоване й системне засвоєння учнями навчального матеріалу;

-          створює умови для розвитку пізнавальних інтересів, творчої особистості дитини;

-          сприяє інтелектуальному вдосконаленню учнів, розвитку дослідницьких умінь і навичок шляхом експерименту, систематизації та конкретизації;

-          сприяє формуванню здатності критично мислити, бачити труднощі й шукати шляхи їх подолання.

За останні кілька років проведено ряд наукових досліджень з проблеми впровадження ІКТ в навчальний процес, серед яких слід відзначити дослідження В. Бикова, Р. Гуревича, М. Деркача, М. Жалдака, Н. Іщука та ін.. Серед зарубіжних педагогів слід відзначити вклад Ф. Жерара, Б. Хантера, Б. Холмберга та інших.

В ході досліджень вчені вважали, що серед перших розробок комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання повинна бути створена така система освіти, яка б мала забезпечувати всі етапи навчання й управління пізнавальним процесом самим учнем, без участі або з мінімальним втручанням учителя у хід роботи, а інші, незважаючи на досить велику популярність електронних посібників в освітньому процесі, наголошували, що комп’ютери повинні переважно допомагати вчителю в рамках традиційних методик навчання, а не «революціонізувати» цей процес. Тому ефективність навчального процесу має підвищуватися шляхом застосування нових інформаційних технологій на таких етапах навчання, які є недостатньо ефективними у їх традиційній організації, або у випадках, коли навчання з використанням традиційних форм, методів та засобів виявляється не зовсім ефективним.

Комп’ютерні технології створюють нові можливості для розвитку в людей почуття гармонії у сприйманні кольорової гами, вихованні належного художнього смаку [5, c.14].

Сьогодні ІКТ стали невід’ємною складовою сучасного світу, вони визначають подальший економічний та суспільний розвиток людства. У цих умовах революційних змін потребує і система навчання. Нині якісне викладання трудового навчання не може здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають комп’ютерні технології та Інтернет.

Вони дають змогу вчителеві краще подати матеріал, зробити його більш цікавим, швидко перевірити знання учнів та підвищити їхній інтерес до навчання. Вчитель має можливість отримувати найсучаснішу інформацію, активно спілкуватися з колегами, учнями та батьками. Завдяки цьому підвищується авторитет вчителя, він дійсно може бути носієм культури, знань, усього передового досвіду.

Аналіз сучасної педагогічної літератури свідчіть, що проблема використання мультимедіа як засобу організації навчально-пізнавальної діяльності розглянута недостатньо. Залишається відкритим питання організації навчально-пізнавальної діяльності учнів виходячи з того, що частина навчальних функцій передається технічному пристрою. На думку багатьох вчених, сучасні педагогічні теорії не можуть бути використані як методологічна основа комп’ютеризації навчання.

Теоретичний аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що навчальна діяльність, як різновид діяльності людини, має на меті розвиток мислення учня, передачу йому всього соціально-історичного досвіду людства, виховання ефективного, компетентного члена суспільства.

Проведені дослідження свідчать, що, на думку більшості педагогів використання мультимедійних та інших засобів навчання сприяє підвищенню ефективності навчання. Тому у науковій літературі цій проблемі приділяється значна увага,розроблені як загально дидактичні, так і методичні шляхи та умови використання мультимедійних засобів навчання.

У курсовій роботі доведено, що засоби мультимедіа виступають як принципово нові засоби навчання з широкими дидактичними можливостями в організації процесу навчання. Вони значно покращують можливості подання навчальної інформації; підсилюють мотивацію навчання, пізнавальну активність та самостійність учнів; розширюють варіативність навчальних задач; дозволяють якісно змінити процедуру контролю навчальних досягнень учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість управління навчальним процесом.

1.3. Роль мультимедійних та інформаційних засобів в організації навчального процесу

Мультимедіа - комбінування різних форм представлення інформації на одному носієві, наприклад текстової, звукової і графічної, або, останнім часом все частіше - анімації і відео. Характерною особливістю мультимедійних веб-вузлів і компакт-дисків є гіперпосилання. Так, мультимедійна база даних буде вміщувати текстову і образну інформацію, відеокліпи і таблиці, і все це має однаково легкий доступ. Мультимедійна телекомунікаційна послуга дозволяє користувачеві посилати і одержувати будь-яку форму інформації, взаємозамінну за бажанням [10, c. 94].

Вчителю для застосування комп’ютерних технологій на заняттях потрібна, насамперед, теоретична підготовка в оволодінні цими технологіями: Тому використовуючи мультимедійні технології викладач має бути ознайомлений з арсеналом дидактичних можливостей мультемедіа, в тому числі:

-          урізноманітнення форм подання інформації;

-          урізноманітнення типів навчальних завдань;

-          створення навчальних середовищ, які забезпечують «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації;

-          широке застосування ігрових прийомів;

-          широкі можливості відтворення фрагмента навчальної діяльності (предметно-змістового, предметно-операційного і рефлексивного);

-          активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта учбової діяльності; посилення мотивації навчання [11, с. 53].

Необхідним було б осмислення критеріїв доцільності використання мультимедійних технологій на певному занятті, якими є [12, с. 48]:

1. Вища, ніж при використанні традиційних засобів навчання, ефективність навчання.

2. Неможливість реалізації певних засобів навчання у вигляді матеріальних об’єктів (оригінали у природних або штучних умовах).

3. Недостатня наочність та зрозумілість або надлишкова складність відповідних вербально-знакових, графічних (статичних або динамічних), знакових, логічно-математичних моделей.

Метою створення і застосування засобів мультимедіа є забезпечення навчально-виховного процесу технологій сучасними засобами навчання, зокрема засобами унаочнення навчального матеріалу, які можуть бути використані як складові навчального середовища нового покоління.

Засоби мультимедіа на уроках технологій дозволяють розв’язати такі основні завдання:

-          формування в учнів технічного світогляду, закріплення на практиці знань про технологічну діяльність, спираючись на закони та закономірності розвитку природи, суспільства, виробництва і науки;

-          ознайомлення учнів з місцем і роллю мультимедійних засобів у сучасному виробництві, повсякденному житті;

-          ознайомлення та залучення учнів до різних видів діяльності, формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів способів використання різноманітних засобів праці;

-          розвиток в учнів культури праці, навичок раціонального ведення домашнього господарства, культури побуту, відповідальності за формування результатів власної діяльності, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства.

Досвід показує, що ідеальної моделі навчання не існує, разом з тим, учителю в процесі планування кожного уроку технологій варто намагатись відшукати раціональне співвідношення між репродуктивною та творчою діяльністю учнів. Разом з тим, завжди більш ефективним є навчальний процес, у якому активно використовуються засоби унаочнення навчального матеріалу.

Уроки можуть бути різними за типом, внутрішньою структурою і методикою проведення. Найбільш поширеною у педагогічній теорії і практиці є класифікація типів уроків, визначена за основною дидактичною метою [16, с. 112]:

-          засвоєння нових знань;

-          формування умінь і навичок;

-          застосування знань, умінь та навичок;

-          узагальнення та систематизації знань;

-          контролю та корекції знань, умінь та навичок;

-          комбінований урок.

Кожний урок, маючи певні цілі та завдання, лише в системі уроків, з використанням зв’язків між різними предметами, забезпечує розв’язання задач процесу навчання учнів у школі. Перед вчителем виникає проблема, як побудувати процес навчання для вирішення дидактичних задач, та як раціонально розподілити час уроку.

Нині значна увага приділяється інтерактивним методам навчання, що здійснюються із застосуванням навчальних комп’ютерних програм, які реалізують діяльнісний підхід до навчання. Засобами реалізації зазначеного підходу слугують комплекси програмно-апаратних засобів (комп’ютер, мультимедійний проектор та сенсорна дошка), які забезпечують можливість організації навчально-пізнавальної діяльності шляхом інтерактивного навчання.

Мультимедійні засоби навчання захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та стимулюють мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів залежить від умінь, стилю роботи конкретного вчителя. Вона вимагає проектування і розроблення таких засобів навчання, які б дозволили поєднати різні види інформаційного середовища (тексти, музику, графіку, звук, реалістичні зображення) з діяльнісною (інтерактивною) формою навчання, що дає можливість підвищити мотивацію навчання за рахунок комп’ютерної візуалізації, мультимедійного подання об’єктів вивчення. Слід нагадати, що інтерактивність може розглядатись як взаємодія учня з вчителем опосередковано через засоби навчання [5, с. 94].

Останнім часом широке розповсюдження одержали «інтерактивні мультимедійні системи», які є програмно-методичними комплексами, що містять: тексти, звук, статичні зображення, анімаційні зображення, відеофрагменти, відповідні засоби відтворення; дають можливість користувачеві (вчителю, учню) вести фактичний діалог (псевдодіалог, діалог, який імітується програмним засобом) з програмою за допомогою комп’ютера і мультимедійних апаратних засобів – мультимедійного проектора і сенсорної (інтерактивної) дошки.

Мультимедійні засоби подання навчального матеріалу можна класифікувати, за функціями, які ними підтримуються, до засобів унаочнення нового покоління. Для визначення місця мультимедійних засобів навчання у системі засобів навчання і у навчальному процесі, слід враховувати те, що їх педагогічно доцільне застосування:

1)       сприяє розвитку в учнів наочно-образного мислення;

2)       стимулює увагу (мимовільну і довільну) на етапі подання навчального матеріалу;

3)       сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів;

4)       дозволяє пов’язати теоретичні питання, що вивчаються з практикою;

5)       збільшує можливості показу практичних застосувань явищ, які безпосередньо не можуть спостерігатись учнями на уроці;

6)       створює можливості для моделювання процесів і явищ;

7)       дозволяє у найбільш доступній формі систематизувати і класифікувати явища, що вивчаються, із застосуванням схем, таблиць, спеціальним чином відформатованого тексту тощо;

8)       сприяє формуванню мотивації навчання, сприяє збільшенню інтересу до навчання, створенню установки на ефективне навчання;

9)       дозволяє досить швидко і просто оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу суб’єктами навчання і групою (класом) у цілому.

Наприклад, використання засобів мультимедіа завжди буде призводити до підвищення рівня активності учнів, що відповідно підсилює розвиток уваги та підвищує рівень мотивації засвоєння навчального матеріалу. Так само під час виконання складних ремісничих операцій в учнів розвивається сенсомоторна пам’ять. Якщо учитель вважає за необхідне підсилити один з вищевказаних процесів, він може запланувати виконання певних вправ, спрямованих на підсилення уваги учнів, пам’яті або точності виконуваних операцій. Якщо такі види діяльності не заплановано, то й не варто зайвий раз перевантажувати мету уроку й формально виписувати її як «триєдину». Як засоби виконання спеціальних вправ, спрямованих на тренування уваги, можна використовувати імітаційні моделі та тренажери. Засвоєнню термінології, вивченню призначення окремих складових засобів праці (назв і призначення органів керування токарним верстатом, назв і призначення інструментів тощо) сприяє застосування засобів мультимедіа.

Висновки до першого розділу

У першому розділі розкрито поняття інформаційних технологій у навчанні; основні напрямки використання мультимедійних та інформаційних технологій в навчально-виховному процесі; роль мультимедійних та інформаційних засобів в організації навчального процесу.

ІКТ надають можливість учителю для досягнення дидактичної мети застосовувати як окремі види навчальної роботи, дозволяють йому оперативно поновлювати зміст навчальних і контролюючих програм відповідно до появи новітніх знань і технологій. Вчитель одержує додаткові можливості для підтримки і спрямовування розвитку особистості учнів творчого пошуку й організації їхньої спільної роботи

Визначено поняття мультимедійних та інформаційних засобів. Розглянуто можливості мультимедіа для створення дидактичних матеріалів. Використання мультимедійних технологій дозволяє змінювати форми навчальної взаємодії з учнями (зміна фронтальних, групових і індивідуальних форм; надає можливість працювати в індивідуальному режимі, тощо).

Дидактична роль мультимедійних засобів у навчальному процесі дуже різноманітна й залежить від того, чи вона вже відома учням, чи вперше вони ознайомлюються з цим засобом навчання. Відповідно до різноманітних навчальних завдань, змісту та мети, мультимедійні засоби можуть бути використані як під час пояснення з елементами поточного повторення, так і під час окремих уроків повторення як наочний матеріал, посібник до самостійної роботи або ілюстрація до повторення чи як засіб повторення, узагальнення та систематизації знань.

РОЗДІЛ 2. ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ТЕХНОЛОГІЙ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ

2.1. Ефективність застосування мультимедійних та інформаційних засобів на уроках технологій

Мультимедіа (у перекладі - багатоваріантне середовище) є новою інформаційною технологією, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні компакт-дисків (CD-ROM). Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо-та відеоінформацію, анімацію, 3D-графіку. А комп’ютери, оснащені мультимедійними засобами, можуть відтворювати одночасно кілька видів інформації найрізноманітного характеру, що впливає на перспективи розвитку та форми сучасного процесу навчання. Важливою властивістю мультимедійних та інформаційних засобів також є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв’язок.

Технології є одним з тих навчальних предметів, що дає багатий матеріал для опрацювання найрізноманітніших методів і прийомів роботи з інформацією. Викладання техноогій пов’язане з використанням великого обсягу різноманітної інформації, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між різними об’єктами і явищами, будовою та функціями.

Ефективне використання комп’ютера в навчально-виховному процесі залежить від програмного забезпечення. Комп’ютерні програми уроків технологій поділяються за дидактичними цілями [4, с. 84]:

1.       Навчальні програми подають новий матеріал у вигляді окремих, логічно поєднаних блоків і закінчуються набором запитань або тестів. Ці програми сприяють засвоєнню нової інформації та спрямовують процес навчання залежно від рівня знань та індивідуальних здібностей учнів.

2.       Тренувальні або програми-тренажери розраховані на повторення і закріплення вивченого матеріалу.

3.       Імітаційно-моделюючі програми дозволяють вивчати будь-який розділ на основі моделі. Маніпулюючи доступними для зміни параметрами фізичних величин, учень за реакцією моделюючої системи визначає діапазон їх допустимих змін і усвідомлює суть процесів, які здійснюються під його керівництвом.

4.       Діагностичні, контролюючі програми складають переважно на основі тестів. Вони призначені для діагностування, перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

5.       Інструментальні програми дають можливість учням самостійно розв’язувати задачі за короткий час із меншими зусиллями. Вони звільняють від рутинної обчислювальної та статистичної роботи, надаючи учню свободу у виборі методів розв’язання конкретних задач і простір для творчості.

6.       Інтегровані навчальні програми поєднують в собі ознаки двох або трьох перерахованих вище класів.

На сьогодні ринок навчального програмного забезпечення України пропонує великий перелік програмних засобів різноманітного призначення, але всі вони практично не адаптовані до використання в умовах школи, тому що як правило російськомовні, не відповідають чинній програмі як за обсягом так і за структурою, є ілюстрованими електронними підручниками, енциклопедіями, довідниками, тобто більшість цих програм за дидактичним призначенням є допоміжним, ілюстративним джерелом знань.

Найсучаснішим комп’ютерним засобом навчання є мультимедіа, що ґрунтується на спеціальних апаратних і програмних засобах. Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість розроблення на їх основі інтерактивних комп’ютерних презентацій з технологій.

Презентація - це набір послідовно змінюючих одна одну сторінок-слайдів, на кожній з яких можна розмістити будь-який текст, малюнки, схеми, відео-аудіо фрагменти, анімацію, 3D-графіку, використовуючи при цьому різні елементи оформлення. Вони не вимагають особливої підготовки вчителів й учнів та активно залучають останніх до співпраці.

На наш погляд, презентація - це зручна конструкція, в якій легко орієнтуватися. Головна сторінка програми дозволяє користувачу легко вибрати необхідну тему та перейти на необхідний урок.

Матеріал в цій програмі розташований окремими блоками-темами. Кожен урок - це окрема презентація, в якій закладені всі етапи уроку. Обсяг матеріалу різних уроків різний, оскільки в деяких випадках ми включали до уроку додатковий матеріал, який допоможе вчителеві обрати найбільш доступний для розуміння учнів варіант пояснення.

Аналіз науково-методичної літератури та періодичних видань показав, що мультимедійні презентації здатні реалізувати багато проблем процесу навчання, а саме:

-          використовувати передові інформаційні технології;

-          змінювати форми навчання та види діяльності в межах одного уроку;

-          полегшувати підготовку вчителя до уроку та залучати до цього процесу учнів;

-          розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку, подавати історичні відомості про видатних вчених, тощо;

-          реалізувати ігрові методи на уроках;

-          здійснювати роботу в малих групах або індивідуальну роботу;

-          дають можливість роздрукувати план уроку та вносити в нього замітки та коментарі;

-          проводити інтегровані уроки, забезпечуючи посилення міжпредметних зв’язків;

-          організовувати інтерактивні форми контролю знань, вмінь та навичок;

-          організовувати самостійні, дослідницькі, творчі роботи, проекти, реферати на якісно новому рівні з можливістю виходу в глобальний інформаційний простір.

Отже, на сучасному етапі розвитку шкільної освіти проблема застосування комп’ютерних технологій на уроках набуває дуже великого значення.

Комп’ютер з мультимедіа в руках учителя стає дуже ефективним технічним засобом навчання. Одночасно впливаючи на зоровий та слуховий аналізатори він оперативно відповідає на дії користувача, підтримуючи справжній зворотний зв’язок, тобто працює в інтерактивному режимі.

Застосовуючи на уроках технологій мультимедійні засоби, вчитель може демонструвати: будову та принцип роботи різних станків, верстатів, тощо, тобто за короткий час демонструвати різні процеси; знайомити з явищами що мають звукове відображення; проводити практичні та лабораторні роботи. Все це дозволяє вивести сучасний урок на якісно новий рівень; підвищувати статус вчителя; впроваджувати в навчальний процес інформаційні технології; розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку; використовувати різні форми навчання та види діяльності в межах одного уроку; ефективно організовувати контроль знань, вмінь та навичок учнів; полегшувати та вдосконалювати розробку творчих робіт, проектів, виробів [3, с. 204].

Проведення уроків при комплексному застосуванні традиційних та мультимедійних засобів забезпечує набуття учнями не тільки глибоких та міцних знань, а й вміння розвивати інтелектуальні, творчі здібності, самостійно набувати нових знань та працювати з різними джерелами інформації.

Робота з комп’ютером повинна давати задоволення та радість творчості. Не засіб полегшує або утруднює роботу, а спосіб його застосування.

2.2. Методика (технології) застосування мультимедійного проектора.

Мультимедійні проектори використовуються у загальноосвітніх школах, професійно-технічних училищах, позашкільних навчальних закладах при викладанні всіх навчальних дисциплін і проведенні різних форм позакласної роботи для відтворення на екрані із звуковим супроводом різноманітних видів відеоінформації. До них можна віднести наступні[26]:

1.Навчальні кінофільми, записані на кінострічку. За допомогою кінопроектора, відеокамери і телевізора відеоінформація подається на мультимедійний проектор, а звідти на екран.

2.Навчальні кінофільми, записані на відеомагнітну стрічку, оптичний диск (відео формату), жорсткий диск (вінчестер), флеш-диск. Кінофільми подаються на мультимедійний проектор за допомогою відеомагнітофона, DVD-плеєра і комп’ютера, а з нього демонструються на екрані.

3.Навчальні телевізійні фільми, які зняті за допомогою відеокамери і записані на відеомагнітну стрічку, оптичний диск (відео формату), жорсткий диск (вінчестер), флеш-диск. Використовуючи відповідно відеомагнітофон, DVD-плеєр і комп’ютер, надсилаємо телеінформацію на мультимедійний проектор, а потім з нього на екран.

4. Навчальні телевізійні передачі безпосередньо з телевізора або записані на відеомагнітну стрічку, оптичний диск (відео формату), жорсткий диск (вінчестер), флеш-диск. Як і при демонструванні телевізійних фільмів, відеоінформація надходить з телевізора, відеомагнітофона, DVD-плеєра, комп’ютера на мультимедійний проектор, а звідти на екран.

5.Телевізійні передачі художнього, технічного, природничого, математичного, історичного, мовно-літературного, музичного, політичного та виховного напрямків і змісту, які йдуть у прямому ефірі або записані на відповідні носії інформації. Їх систематичний перегляд значно доповнить, розширить і поглибить знання, вміння і навички учнів, отримані в процесі урочної діяльності, сприятиме національному вихованню і розвитку учнівської молоді. Джерелами цих передач є телевізор, відеомагнітофон, DVD-плеєр, комп’ютер, відеокамера.

6.Прямі телевізійні передачі з місця подій та їх перегляд на великому екрані за допомогою мультимедійного проектора. До таких передач можна віднести наступні[5]:

·                   засідання сесії Верховної Ради та уряду України, сесії обласних Рад;

·                   урочистості з нагоди державних свят, відзначення ювілейних дат;

·                   паради, демонстрації, мітинги, зібрання громадян для вирішення різних питань;

·                   вибори до Верховної Ради України та місцевих Рад, з’їзди, політичних партій та об’єднань;

·                   збори Академії наук та галузевих академій України, академічних та науково-дослідних інститутів, наукових установ, наукові та науково-практичні конференції;

·                   робота підприємств, установ, організацій, сільськогосподарських об’єднань;

·                   зустрічі з керівниками держави, Верховної Ради та Уряду України, депутатами всіх рівнів, керівниками обласних, міських і районних владних структур, видатними політичними діячами, науковцями, космонавтами, кращими людьми України;

·                   олімпійські ігри, першість світу, континентів, регіонів, держав, України з різних видів спорту;

·                   виступи мистецьких колективів, груп, індивідуальних виконавців, колективів художньої самодіяльності на концертах, конкурсах, змаганнях;

·                   дослідження та освоєння Всесвіту, небесних тіл, космічного простору, польоти космічних кораблів та апаратів;

·                   незвичайні явища: землетруси, виверження вулканів, повені, урагани, пожежі, аварійні ситуації у космосі, повітрі, на воді та на землі;

·                   інтерв’ю з видатними вченими, політичними діячами, цікавими людьми;

·                   телевізійні репортажі з музеїв, виставок, конкурсів, змагань, презентацій, концертів, різних масових заходів.

Для отримання на великому екрані за допомогою мультимедійного проектора прямих телевізійних передач з місця подій використовують відеокамеру та телевізор.

При наявності можливості прямі телевізійні передачі з місця подій можна записати на відеомагнітну стрічку, оптичний диск (відео формату), жорсткий диск (вінчестер), флеш-диск, а потім через відеомагнітофон, DVD-плеєр і комп’ютер за допомогою мультимедійного проектора відтворити на екрані.

При викладанні загальноосвітніх і спеціальних навчальних дисциплін, враховуючи їх зміст, в навчальний і позанавчальний час за допомогою мультимедійного проектора можна демонструвати на екрані відеоінформацію із звуковим супроводом, яка характерна для кожної з них. При цьому вона повинна бути записана на відповідні носії інформації. В окремих випадках її можна переглядати у прямому ефірі[13].

На уроках технологій за допомогою мультимедійного проектора можна[8]:

1. Демонструвати на екрані будову та дії машин, механізмів, пристроїв, знарядь, установок, вузлів, блоків, інструментів з обробки металу, деревини, тканин.

2. Переглядати на екрані прийоми механічної і ручної обробки металів, деревини, пластмаси, тканини.

3. Демонструвати обробку матеріалів різанням, свердлінням, фрезеруванням, струганням, шліфуванням.

4. Показувати на екрані з’єднання деталей та вузлів за допомогою електро- та газозварювання, лазера, заклепок, болтів і гайок, електромагніта, паянням.

5. Переглядати на екрані прийоми і способи обробки тканин за допомогою машин і механізмів та вручну.

6. Демонструвати на екрані різні прийоми виготовлення виробів з тканин вручну та машинним способом.

7. Переглядати на екрані різні види вишивок та одягу, оздоблених кольоровою вишивкою.

8. Демонструвати на екрані роботи та виготовлення продукції на підприємствах машинобудування та обробки тканин.

9. Переглядати на екрані технології виготовлення харчових продуктів, приготування страв.

10. Проводити телеекскурсії на підприємства, в конструкторські бюро, де відбувається конструювання та виготовлення готової продукції.

11. Переглядати на екрані телематеріал з обробки земельних угідь, вирощування сільськогосподарських культур за допомогою малої і великої механізації.

2.3. Впровадження інтерактивної дошки в навчальний процес освітньої галузі «Технології»

У 2012 році в Україні стартував національний проект « Відкритий світ». Суть цього проекту зводиться до апробації використання високоякісних мультимедійних засобів у навчальному процесі, використання електронних ресурсів у навчанні учнів загальноосвітніх шкіл[29].

Проект опирається на створення інформаційної інфраструктури на основі безпровідної мережі 4-го покоління, стандартизації та уніфікації методики навчання та створення централізованої системи навчання та оцінки знань учнів. Впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій в систему управління освітніми установами.

Соціальний ефект цього проекту полягає у забезпеченні рівної можливості доступу школярів до якісних навчальних програм незалежно від місця проживання, підвищення якісного освітнього рівня, створення основи для ефективного доступу до інформації та ІКТ[28].

Донедавна школа проявлялась у своїх віковічних символах: велика кількість людей, тверді сидіння, крейда, дошка, безліч підручників та зошитів – і взагалі місце це було нудним.

Наразі, з розвитком техніки, в школі все частіше почали використовувати мультимедійні засоби як альтернативу застарілим символам навчання.

Інтерактивна або мультимедійна дошка об’єднала в собі комп’ютер, екран та проектор, наділивши їх новими дидактичними та технічними можливостями, пов’язаними з Інтернет-ресурсами.

Загальновідомо, що Інтернет – це вікно у світ, всесвітня скарбниця знань, досконалий засіб комунікації, без погляду на те, яке він має значення для розвитку та навчання особи[29].

Максимально реалізуватись Інтернет ресурси мають можливість у впровадженні у навчання мультимедійної дошки[15].

Інтерактивна або мультимедійна дошка

Актуалізація уваги на текстових повідомленнях

·                   Допомагає привернути увагу учнів до текстових повідомлень.

·                   Включає зорові рецептори сприйняття текстових повідомлень.

·                   Дає можливість індивідуально витрачати час на сприйняття повідомлень.

·                   Спільна робота над документами, таблицями, зображеннями.

Колір та графіка

·                   Впровадження кольору, графіки до монотонних уроків.

·                   Інтерактивність у навчальному процесі.

·                   Використання знаків-символів для полегшення сприйняття.

·                   Демонстрація навчальних відеороликів.

Створення текстових записів

·                   Друкування текстових повідомлень.

·                   Запис отриманої інформації та ідей.

·                   Доповнення текстових записів.

·                   Акцентування уваги на окремих елементах презентації.

·                   Створення поміток поверх зображення.

Заощадження часу

·                   Заощадження часу презентуючого.

·                   Заощадження часу слухача.

·     Покращення темпу та ходу заняття.

Інтернет -ресурси, перегляд CD-R

·                   Можливість використання Інтернету.

·                   Перегляд CD-R дисків.

·                   Використання мікроскопа.

·                   Використання конференц-зв’язку (онлайн конференції).

Педагогічні задачі, що вирішує мультимедійна дошка[29]:

—              необхідність формування в учнів певних базових загальноосвітніх компетентностей;

—              відпрацювання навчальних компетентностей;

—              формування творчо-дискусійних умінь;

—              організація навчального процесу шляхом самостійної діяльності;

—              формування особистісних якостей.

При роботі з інтерактивною дошкою учень засвоює інформацію не тільки візуальним і аудіальним каналами сприйняття, але і через кінестетичний – кожний учень обирає найбільш зручний для себе спосіб сприйняття інформації при роботі з інтерактивною дошкою[10].

Переваги інтерактивної дошки для учнів[28]:

·                   Робить навчальні заняття цікавими, розвиває мотивацію;

·                   Звільняє від необхідності записувати завдяки можливості збереження всього з дошки;

·                   Краще розуміння матеріалу завдяки більш чіткому, ефективному і динамічному поясненні;

·                   Дозволяє використовувати різноманітні навчальні технології, ресурси;

·                   Учні працюють більш творчо;

·                   Робота без клавіатури для учнів середніх класів;

·                   Можливість колективної роботи.

Переваги інтерактивної дошки для вчителів[29]:

·               Спонукає до пошуку нових підходів до навчання, стимулює творчість, професійний ріст;

·               Дозволяє пояснення нового матеріалу з будь-якого місця аудиторії, незалежно від її розмірів;

·               Дозволяє зберігати та роздруковувати зображення на дошці;

·               Дозволяє зберігати свої розробки та ділитися ними з іншими;

·               Дозволяє вчителям робити свої замальовки, правки, поверх інших зображень.

Для максимально ефективного використання мультимедійної дошки необхідно створити певні умови                 (Додаток В).

Використання інтерактивної дошки у навчальному процесі має ряд переваг[29]:

·               Завчасна підготовка матеріалу до уроку.

·               Можливість створення Інтернет сторінок.

·               Матеріал уроку можна зберігати у шкільній мережі для доступу до нього учнів.

·               Можливість використання шкільного матеріалу для перевірки знань.

Навчання за допомогою інтерактивної дошки мало чим відрізняється від звичних методів навчання. Успіх у проведенні уроку залежить, перш за все, від чіткого плану, структури, мети та запланованих результатів. Все це допомагає учням краще засвоїти навчальний матеріал, пов’язати його з набутими навчальними компетентностями[26].

Стандартний шкільний урок, враховуючи сучасні педагогічні і інформаційні технології навчання – інтерактивні методи навчання – може мати такий розвиток[9]:

·                    Підготовка до початку заняття;

·                    Повідомлення мети, завдання;

·                    Введення в нову тему або нове завдання – може повторюватись декілька разів протягом заняття, так як є основою;

·                    Розгляд та розвиток теми за участю школярів;

·                    Обговорення в кінці заняття того, що вивчалось на уроці, а також самого процесу навчання.

Структура уроку завжди залишається сталою незалежно від того чи використовувалась інтерактивна дошка чи ні.

У деяких випадках інтерактивна дошка допомагає, наприклад при індуктивному методі навчання, коли учні роблять певні висновки, аналізуючи отриману інформацію.

Учитель може по різному використовувати інтерактивну дошку на уроці, зокрема, в методі проектів є можливість на дошці переміщати об’єкти, працювати з кольором, залучаючи учнів до роботи, які можуть самостійно працювати в складі малих груп. Слід відзначити, що ефективна робота вчителя з дошкою є прикладом для учнів[5].

Інструменти Інтерактивної дошки[29]:

·                   Виділення окремих частин екрану;

·                   Аудіо і відео-внесення;

·                   Записи на екрані;

·                   Drag&drop;

·                   Колір;

·                   Сторінки;

·                   Вирізати і вставити;

·                   Виділення окремих частин екрану;

·                   Аудіо і відео внесення.(Додаток Г)

Навчання учнів 5-9 класів проектуванню в процесі вивчення предмету технології, а також процесу проектування виробів учнями 11 класів загальноосвітніх шкіл стає значно ефективнішим і результативнішим із використанням інтерактивної дошки. Інтерактивна дошка дозволяє збільшити час на практичну роботу учнів на уроках технологій.

2.4. Використання педагогічних програмних засобів на уроках технологій

Педагогічний програмний засіб «Бібліотека електронних наочностей. Трудове навчання» є складовою системи засобів навчання і не виключає застосування інших засобів навчання, доповнюючи їх і надаючи учителю нові можливості[5].

Даний курс включає в себе ілюстрований підручник, великий набір інтерактивних моделей, журнал обліку роботи учнів, питання, тести та завдання. Педагогічний програмний засіб буде корисним як вчителям, так і учням загальноосвітніх навчальних закладів, ліцеїв, гімназій тощо.

Застосування всіх видів інтерактивних, аудіовізуальних і екранно-звукових засобів навчання спрямовано на підвищення позитивної мотивації учнів до вивчення даного курсу. Це веде до посилення пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх мислення, формуванню активної позиції особистості в сучасному інформатизованому суспільстві. Засоби інформаційних технологій дозволяють скоротити час на отримання нових знань, зроблять даний процес бажаним і цікавим. Використання педагогічних програмних засобів забезпечує розвиток творчих здібностей учнів і бажання займатися самостійною роботою (Додаток Б).

Педагогічний програмний засіб «Бібліотека електронних наочностей. Трудове навчання» - це електронне видання, що містить[3]:

-          набір мультимедійних компонентів – текстів, малюнків, фотографій, анімацій, відеофрагментів та тестових завдань до усіх тем з курсу технологій, які вивчаються у школі;

-          програвач мультимедійних компонентів;

-          простий у використанні конструктор, що дозволяє вчителю сформувати набори необхідних наглядних матеріалів для окремого уроку.

Педагогічний програмний засіб «Бібліотека електронних наочностей. Трудове навчання» забезпечує[5]:

-          проведення уроку за готовим сценарієм;

-          формування вчителем власного уроку, використовуючи стандартний набір базових елементів педагогічного програмного засобу;

-          імпортування окремих базових елементів до обраного уроку;

-          експортування окремих базових елементів з педагогічних програмних засобів;

-          імпортування та експортування уроків створених вчителем за допомогою конструктора уроків;

-          перегляд наборів елементів педагогічних програмних засобів;

-          обробка результатів роботи учнів з педагогічних програмних засобів у локальній мережі;

-          можливість збереження результатів індивідуальної та групової роботи учнів на сервері.

Одним з модулів педагогічного програмного засобу є програмний модуль «Уроки» – де запропоновано розробником уроки до даного курсу. При цьому викладення навчального матеріалу побудовано таким чином, щоб користувач мав змогу бачити структуру всього уроку, прискорити або уповільнити вивчення, повторити вивчення будь-якої частини уроку. Педагогічний програмний засіб зберігає час учнів, яке він марнує на рутинні операції по пошуку навчального матеріалу, на повторення забутих понять чи ознайомленням з невідомими поняттями. Все це стає можливим завдяки довідкової інформації педагогічного програмного засобу. Кожний урок закінчується практичними або контрольними завданнями, тестами[4].

Даний педагогічний програмний засіб може бути використаний учителем[3]:

-          для підготовки та проведення уроку;

-          для створення власних уроків і редагування існуючих;

-          для проведення тестового контролю знань;

-          для проведення індивідуальних і факультативних занять.

Даний педагогічний програмний засіб містить ілюстративні матеріали, подані у формі статичних зображень, відеоматеріалів та імітаційних моделей. Текстові матеріали подані як у формі друкованих, так і озвучених текстів, синхронізованих із зображенням[3].

Педагогічний програмний засіб має широкий спектр демонстраційних можливостей[5]:

-          анімація процесів, які складно або й неможливо спостерігати у природному середовищі (Додаток Д. рис. 1.);

-          мультиплікація технологічних процесів та явищ;

-          збільшення або зменшення зображень, їх переміщення, зміна напрямку спостереження тощо.

Разом з цим, педагогічний програмний засіб надає можливості для індивідуалізації та диференціації навчання, контролю та самоконтролю рівня навчальних досягнень учнів. Він має інформаційно-довідкову систему для самостійного пошуку учнем необхідної інформації та систему діалогового режиму[4].

Розглянемо алгоритм створення створення нового уроку в межах педагогічного програмного засобу «Бібліотека електронних наочностей. Трудове навчання»[8].

Для створення нового уроку необхідно на панелі роботи з поточним уроком у полі «Урок» потрібно ввести назву файлу нового уроку і натиснути кнопку. Буде створено копію поточного уроку, яку можна редагувати, починаючи з назви уроку і закінчуючи складом його базових елементів[5].

Для додавання певного базового елементу до уроку необхідно перейти до потрібного розділу педагогічного програмного засобу і обрати мишкою базовий елемент. Базовий елемент автоматично додається в обраний кадр поточного уроку[8].

Для переміщення базових елементів уроку, як потрібну послідовність подання навчального матеріалу на уроці, використовують такі кнопки: Натисканням на ту чи іншу кнопку користувач переміщує обраний елемент відповідно на один кадр вліво чи вправо.

Щоб вилучити обраний базовий елемент з уроку використовується кнопка.

Для збереження зміни в поточному уроці, необхідно натиснути кнопку «Зберегти»[8].

Файл автоматично зберігається в папці C:\Program Files\Karvali\Work_5_9_visual_manual\Trud_5_9\data\lessons, йому надається ім’я lessonsN.chl, де N – номер наступного збереженого у папці уроку (N формується програмою автоматично). Інформація про сформовані уроки та їх назви постійно оновлюється у файлі lessons.xml у папці C:\Program Files\Karvali\Work_5_9_visual_manual\Trud_5_9\data.

Переглянути поточний урок, необхідно натиснути кнопку на панелі роботи з поточним уроком (Додаток Д. рис. 2).

Для створення нового звукового файлу необхідно виконати наступні дії:

-          натиснутти на кнопку;

-          з’явиться вікно «Модуль для запису звуку»;

-          натиснути на кнопку «Записати фрагмент», для запису звуку;

-          для закінчення запису, необхідно вибрати кнопку «Зупинити запис» (Додаток Д. рис 3);

Файл автоматично зберігається у поточній папці педагогічного програмного засобу (Додаток Д. рис 4);

-          для прослуховування записаного файлу нажати кнопку «Прослухати запис»;

-           -для виходу з модулю «Запис звукового фрагменту», нажати на кнопку у верхньому правому куті вікна.

Панель переліку існуючих в програмі уроків дозволяє здійснювати навігацію між розробками уроків до курсу трудового навчання, які відповідають діючій програмі з даного предмету (Додаток Д. рис. 5).

Інші базові елементи головного вікна педагогічного програмногозасобу у режимі «Урок» працюють аналогічно відповідних елементів режиму «Конструктор»[14].

У робочій області відображаються усі базові елементи, які містяться в обраному розділі (Додаток Д. рис. 6).

У робочій області відображаються лише ті базові елементи обраного розділу, які входять в стандартний комплект поставки.

Для перегляду уроків можна використовувати не лише основну програму, але й додатковий її модуль «Програвач уроків».

«Програвач уроків» можна запустити за допомогою кнопки «Пуск»: «Пуск → Програми → Karvali → ППЗ Бібліотека електронних наочностей. Трудове навчання → Програвач уроків». Також її можна запустити з папки, де розміщена основна програма, обравши файл «Viewer1.exe»[14].

В полі «Вкажіть розташування уроку» необхідно ввести шлях і назву файлу уроку, який буде переглядатися. Також можна скористатися кнопкою «Огляд», щоб обрати потрібний файл уроку в стандартному вікні відкриття файлів.

Для того, щоб при наступному запуску програми урок завантажувався автоматично, потрібно поставити відмітку у полі «Зберегти місце розташування уроку».

Потім потрібно натиснути кнопку «Так», щоб розпочати перегляд уроку (або «Ні», щоб відмовитися від перегляду уроку).

З’явиться вікно, аналогічне вікну перегляду уроку основної програми (Додаток Д. рис. 7):

Кнопка дозволяє викликати вікно вибору розташування уроку, щоб завантажити в «Програвач уроку» інший урок[14].

Висновки до другого розділу

Сучасні технології, як відомо, дозволяють успішно використовуватись в мультимедійному уроці фрагменти відеофільмів. Використання відеоінформації і анімації може значно підсилити навчальний ефект. Саме фільм, а точніше невеликий навчальний фрагмент, найбільшою мірою сприяє візуалізації навчального процесу, представленню анімаційних результатів, імітаційному моделюванню різних процесів у реальному часі навчання. Там, де в навчанні не допомагає нерухома ілюстрація, таблиця, може допомогти 3-вимірне рухоме зображення, анімація, кадр, відеосюжет і багато чого іншого. Проте при використанні відеоінформації не слід забувати про збереження темпу уроку. Відеофрагмент повинен бути гранично коротким за часом, причому вчителю необхідно поклопотатися про забезпечення зворотного зв’язку з учнями. Тобто відеоінформація повинна супроводжуватися питаннями розвиваючого характеру, які викликають учнів на діалог, коментування того, що відбувається. У жодному випадку не варто допускати перетворення учнів в пасивних споглядальників. Бажано замінити звуковий супровід відеофрагменту живою мовою вчителя та учнів.

ВИСНОВКИ

Отже, основна перевага мультимедійних засобів перед іншими комп’ютерними навчальними засобами полягає в динамічності, можливості вносити зміни в процес учіння, виправляти, доповнювати, враховуючи індивідуальні особливості конкретного учня чи колективу.

Мультимедійні засоби надають нові можливості в організації навчального процесу вчителю, а учневі у виявленні і розвитку його творчих здібностей, а також сприяють формуванню самостійної роботи під час навчальної діяльності. Організаційні можливості засвоєння самостійно навчального матеріалу при використанні мультимедійних засобів, без сумніву, набагато вищі ніж у традиційному, бо вони у першу чергу забезпечують полісенсорне сприйняття матеріалу: зорове, слухове та чуттєве, а таке поєднання подачі матеріалу сприяє мобілізації активності учнів, стимулює їх мисленнєву діяльність, викликає інтерес до навчання, довільна увага перетворюється у мимовільну, розвиваються всі види пам’яті і таким чином створюються належні умови для творчого розвитку уяви, яка спонукає кожного учня, незалежно від його індивідуальних задатків, до раціонального пошуку найоптимальніших кроків для самостійного оволодіння матеріалом. По-друге, вони сприяють формуванню мотивів учіння через виявлення потреб та інтересів під час попереднього контролю, який проводиться з метою встановлення вихідного (початкового) рівня знань, умінь та навичок учнів, бо якщо учень неусвідомлює потреби в учінні, якщо в нього немає пізнавального інтересу, він, як правило, не проявляє розумової активності, тому й навчальний процес буде перебувати на стадії «затримки», і водночас не буде давати належного результату.

Мотиваційна функція засобів мультимедіа здійснюється через виявлення і представлення комплексу таких протиріч: між новим і раніше вивченим, між знаннями і вміннями, між вміннями і навичками, а також через створення практичної необхідності знань та формування інтересу до них через ряд пошуково-дослідницьких завдань, тому така система роботи розвиває стійкий пізнавальний інтерес до предмета і формує навички самостійного опанування матеріалу. Адже сформувати в учня мотиваційну сферу — означає виробити в нього систему цінностей, виховати потребу в здобутті нових знань і вмінь, розкрити індивідуальну суть навчання, бо учень починає усвідомлювати, що навчання допомагає йому визначити своє місце у житті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. – Вид. 2. – К.: Видавничий дім «СофтПрес», 2006. – 824 с.

2.                Дидактические и психологические основания образовательной технологии/ М.Е. Бершадский, В.В Гузеев. – М.: Центр «Педагогический поиск», 2003. – 95 с.

3.                Вовковінська Н.В. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи. – К.: Педагогічна думка, 2003. – 272 с.

4.                Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования: Проблемы и перспективы .– М.: Педагогика, 1987. – 264 с.

5.                Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі: посібник для педагогічних працівників і студентів педагогічних вищих навчальних закладів/ Р.С. Гуревич, М.Ю. Кадемія. – Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2002. - 116с.

6.                Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття». Київ, 1994 // Законодавчі акти та нормативні документи (на допомогу керівникам закладів та установ освіти). Збірник. – К., 1999. – 401 с.

7.                Дидактичні функції мультимедійних технологій навчання у початковій школі // Тр. другої Всеукраїнської конференції молодих науковців «Інформаційні технології в науці та освіті»/ Ю.О. Дорошенко, М.М. Левшин, Ю.С. Мельник, В.Ю. Савченко. – Черкаси: ЧДУ ім. Б. Хмельницького, 2000. – С. 90–91.

8.                Жалдак М. І. Система подготовки учителя к использованию информационных технологий в учебном процессе.— М., 1989.

9.                Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании: Учебное пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 192 с.

10.           Кадемія М.Ю. Термінологічний словник з інноваційних методик навчання на основі інформаційно-телекомунікаційних технологій навчання.

11.           Информационные технологии в сфере образования/ В.П. Кулагин, В.В. Найханов, Б.Б. Овезов, И.В. Роберт, Г.В. Кольцова, В.Г. Юрасов. – М.: Янус-К, 2004. – 248 с.

12.           Машбиця Ю.І. Основи нових інформаційних технологій навчання: посібник для вчителів - К.: ІЗМН, 1997. – 300 c.

13.           Модернізація вищої освіти України і Болонський процес / Укладачі: М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, К.М.Левківський, Ю.В.Сухарніков // Освіта України. – 2004. – 10 серпня. – № 60-61.

14.           Нові технології навчання: Наук.-метод. збірник. Вип. 18 / Ред. кол.: В.О. Зайчук, О.І. Ляшенко, А.М. Федяєва та ін. – К.: ІЗМН, 1996. – 152 с.

15.           Освітні технології. – Навч.-метод. посіб / За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: Вид. «А.С.К.», 2002. – 255 с.

16.           Педагогика и психология высшей школы. Серия «Учебники и учебные пособия высшей школы» / М.В. Буланова-Топоркова, А.В. Духавнева, Л.Д. Столяренко. и др. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 544 с.

17.           Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышения квалификации пед. Кадров/ Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Ю. Петров. – М.: Academia, 2001. – 271 с.

18.           Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006-2010 роки»//Офіційний вісник України. – 2005. – № 49. – С. 40.

19.           «Про Концепцію Національної програми інформатизації» № 75/98-ВР від 2.02.98 р. // Офіційний вісн. України. – 1998. – № 10. – С. 376.

20.           Скляр В. Электронные библиотеки: вход свободный // Компьютеры + Программы. – 1998. – № 11. – С. 76–77.

21.           Реформування вищої освіти і Болонський процес // Освіта України. –– 9 грудня 2003р. - № 92 (490). – С.3

22.           Семенюк Э.П. Информационный подход к познанию действительности. – К.: Наукова думка, 1988.

23.           Дидактичні можливості інформаційних технологій навчання // Імідж сучасного педагога./ В.О. Стрельніков., В.В. Губачов. – 2003. – № 7-8. – С. 53-57.

24.           Арапов М. Когда текст обретает смысл: Об использовании информационных технологий в гуманитарном образовании // Знания – сила. – 2003. – № 1. –С.47-51.

25.           Гнатюк Д. ІТ – технології – перепустка до майбутнього: Інформаційні технології в школі // Директор школи. – 2003. – руд. №47. – С.15-16; Груд. №48. – С.12-13.

26.           Морзе Н. В. Як навчати вчителів, щоб комп’ютерні технології перестали бути дивом на уроці? // Післядипломна освіта в Україні. – 2005. – № 2. – 25 с.

27.           Новиков С.П. Применение новых информационных технологий в образовательном процессе  // Педагогика. – 2003. - № 9. – С.32-38.

Електронні ресурси. – Режими доступу:

28.           https://docs.google.com/Doc?id=dhn7mft8_52gf2c9tcj

29. http://teacher.at.ua/publ/interaktivnaja_doska_na_sovremennom_uroke_v_shkole/38-1-0-4324.