ЗМІСТ
ВСТУП
……………………………………………………………
|
3
|
РОЗДІЛ
I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ. ……………………………………………………………..
|
5
|
1.1. Інформаційні
технології - сутність, принципи та їх характеристика. ………………………………………………………….
|
5
|
1.2. Методи та засоби
підготовки майбутніх вчителів до використання інформаційних технологій у професійній
діяльності. ...
|
10
|
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ
ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ. ……………………………..
|
16
|
2.1 Застосування інформаційних
технологій у вивченні професійно орієнтованих дисциплін. …………………………………...
|
16
|
2.2. Методичне забезпечення вчителя технології. ……………….
|
21
|
ВИСНОВКИ
………………………………………………………
|
29
|
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………
|
31
|
ДОДАТКИ
|
ВСТУП
Особлива роль у створенні та
використанні інформаційних технологій належить системі освіти як основному джерелу
кваліфікованих інтелектуальних кадрів і міцній базі фундаментальних і прикладних наукових досліджень.
Сучасні інформаційні і
телекомунікаційні технології, що були створені не для потреб освіти, здійснюють
справжню революцію в освіті. Ми вже стали свідками того, як система освіти інтегрується в
мережний світ, де нині міцно посіли свої місця засоби масової інформації, реклама,
банківська система, торгівля і т. ін. Система освіти вимагає значних зусиль науковців і
практиків, вчителів, методистів і програмістів для створення відповідного
програмного забезпечення освітніх програм, інноваційних методик і засобів навчання.
Об'єкт дослідження - формування професійних умінь майбутнього вчителя
на основі інформаційних технологій.
Предмет дослідження - зміст і технології формування
професійних умінь
майбутнього вчителя на основі інформаційних технологій.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та
розробити методику використання в навчальному процесі інформаційних технологій; експериментально перевірити дидактичну ефективність
формування професійних умінь майбутнього вчителя за допомогою сучасних інформаційних технологій.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що
якість професійних умінь майбутнього вчителя суттєво підвищиться за умов
застосування сучасних інформаційних технологій, які забезпечують принцип
індивідуалізації в навчанні, формування умінь проектування їхньої діяльності на
основі науково обґрунтованої педагогічної технології.
Відповідно до об'єкту і предмету
дослідження для досягнення мети і перевірки гіпотези були сформульовані такі завдання:
1. Проаналізувати сучасний стан
формування професійних знань майбутніх вчителів за допомогою комп'ютерних технологій навчання.
2. На основі теоретичного аналізу
системи підготовки фахівців визначити структуру, зміст, особливості та тенденції застосування
інформаційних технологій у навчальному
процесі.
3. Розробити, теоретично
обґрунтувати й експериментально перевірити методику застосування інформаційних
технологій у навчанні для формування професійних знань майбутніх вчителів.
Курсова робота складається з вступу, двох розділів,
висновків, списку використаних джерел та додатків.
Методи дослідження:
Теоретичний аналіз і синтез застосування інформаційних
технологій в процесі визначення об’єкта, мети, предмету та завдань дослідження,
ефективних шляхів, оцінки результатів і викладу теоретичних питань.
РОЗДІЛ
I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ.
1.1.
Інформаційні технології - сутність, принципи та їхня характеристика.
Інформаційні технології
(ІТ, інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication
Technologies, ICT, ІКТ ) – сукупність методів, виробничих процесів і
програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки,
зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації.
Сьогодні
успіх буде мати той заклад, який володіє найсучаснішими комп’ютерними
технологіями. Значного прогресу можна досягти і в галузі освіти з впровадженням
відповідних інформаційних комп’ютерних технологій, які зможуть зробити процес
здобуття освіти більш гнучким, індивідуалізованим і одночасно нададуть змогу
студентам використовувати глобальні ресурси для навчання, спілкуватись та
обмінюватись досвідом із студентами інших міст, країн тощо. Насправді,
перспективи розвитку інформаційних технологій безмежні. [20]
Інформаційний
ресурс має низку характерних особливостей, зокрема, на відміну від інших,
матеріальних ресурсів, він практично невичерпний; з розвитком суспільства і
зростанням використання знань, обсяги інформаційного ресурсу зростають. [6]
З
поняттям інформаційного ресурсу пов’язане поняття інформаційної технології.
Інформаційна технологія - технологія опрацювання інформації, яка складається з
сукупності технологічних елементів: збирання, накопичення, пошуку, передавання
інформації користувачам на основі сучасних технічних засобів.
Інформаційній
технології характерні наступні властивості:
· високий
ступінь розчленованості процесу на стадії, що відкриває нові можливості для
його раціоналізації і перекладу на виконання за допомогою машин;
· системна
повнота (цілісність) процесу, що повинний включати весь набір елементів, що
забезпечують необхідну завершеність дій людини при досягненні поставленої мети;
· регулярність
процесу й однозначність його фаз, що дозволяють застосовувати середні величини
при їхній характеристиці, і, отже, що допускають їхню стандартизацію й
уніфікацію. [3]
Будь-яка педагогічна
технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу
навчання складає отримання і перетворення інформації. Більш вдалим терміном для
технологій навчання, що використовують комп'ютер, є комп'ютерна технологія.
Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання - це процес підготовки і
передачі інформації тим, кого навчають, засобом здійснення яких є комп'ютер.
При підготовці до
заняття з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, вчитель не
повинен забувати, що це заняття, а значить складає план виходячи з його цілей,
при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних
дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності,
диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює
вчителя, а тільки доповнює його. [12]
Заняттю з використанням
комп’ютера властиво:
а)
принцип адаптивності: пристосування
комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;
б) керованість:
у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;
в) інтерактивність
і діалоговий характер навчання;
г) оптимальне
поєднання індивідуальної та групової роботи;
д) підтримання
в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;
Комп'ютер може
використовуватися на всіх етапах: як при підготовці заняття, так і в процесі
навчання: При поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні, повторенні,
контролі.[19]
Під час проведення
занять комп'ютер виконує такі функції:
У функції вчителя
комп'ютер являє собою: джерело навчальної інформації; наочний посібник; тренажер;
засіб діагностики і контролю.
У функції робочого
інструменту: засіб підготовки текстів, їх зберігання; графічний редактор; засіб
підготовки виступів; обчислювальна машина великих можливостей.
При проектуванні
заняття вчитель може використовувати різні програмні продукти:
Мови програмування - за
їх допомогою вчитель може скласти різні програмні продукти, які можна
використовувати на різних етапах уроку, але ї застосувати їх вчителю важко.
Складання проекту за допомогою мови програмування вимагає спеціальних знань і
навичок і великих трудовитрат.
Можливо при підготовці
та проведенні заняття використання готових програмних продуктів (енциклопедій,
навчальних програм і т.п.). Використання комп'ютера на заняттях технології
відкриває широкі можливості для створення та використання складного
наочно-демонстраційного супроводу на занятті або при виконанні практичної
роботи. Крім того, при повторенні пройденого матеріалу учень самостійно
відтворює всі демонстраційні експерименти, які вчитель показував на занятті.
При цьому він може перервати експеримент, зупинити його чи повторити ту
частину, яка погано засвоїлась. Такий підхід розвиває ініціативу і сприяє
підвищенню інтересу учнів до досліджуваного предмета. [10]
Велику допомогу при
підготовці та проведенні занять надає вчителю пакет Microsoft Office, який
включає в себе крім відомого всім текстового процесора Word ще й систему баз
даних Access і електронні презентації PowerPoint.
Система баз даних
передбачає велику підготовчу роботу при складанні заняття, але в підсумку можна
отримати ефективну і універсальну систему навчання та перевірки знань.
Текстовий редактор Word
дозволяє підготувати роздатковий та дидактичний матеріал.
Електронні презентації
дають можливість вчителю при мінімальній підготовці і незначних витратах часу
підготувати наочність до заняття. Заняття, складені за допомогою PowerPoint
видовищні і ефективні в роботі над інформацією.[8]
Переваги використання інформаційних
технологій :
·
Індивідуалізація навчання;
·
Інтенсифікація самостійної роботи учнів;
·
Зростання обсягу виконаних на урок
завдань;
·
Розширення інформаційних потоків при
використанні Інтернет;
·
Підвищення мотивації та пізнавальної
активності за рахунок різноманітності форм роботи.
Комп'ютер дає вчителю
нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від
захопливого процесу пізнання. Таке заняття викликає в учнів емоційний підйом.
Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину
своєї роботи на персональний комп’ютер (ПК), роблячи при цьому процес навчання
більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес
запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому що вчителю не
доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на екран), учневі не
доводиться чекати, поки вчитель повторить саме потрібний йому фрагмент.
Тестовий метод навчання дуже привабливий і для вчителів: допомагає їм краще
оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові,
нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст і все
подальше освоєння комп'ютера. Застосування на уроці комп'ютерних тестів і
діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати
об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і
своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності
завдання для конкретного учня.[17]
Для учня важливо те, що
відразу після виконання тесту (коли ця інформація ще не втратила свою
актуальність) він отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок, що
неможливо, наприклад, при усному опитуванні. На заняттях з інформатики учні оволодівають
комп'ютерною грамотністю і вчаться використовувати в роботі з матеріалом різних
предметів один з найбільш потужних сучасних універсальних інструментів -
комп'ютер, з його допомогою вони вирішують рівняння, будують графіки,
креслення, готують тексти, малюнки для своїх робіт. Це - можливість для учнів
проявити свої творчі здібності; Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми
як при підготовці до таких занять, так і під час їх проведення.
Існуючі недоліки та
проблеми застосування інформаційно-комунікаційних технологій:
·
Не має комп'ютера в домашньому
користуванні багатьох учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних
класах відведено далеко не у всіх навчальних закладах;
·
Недостатня комп'ютерна грамотність
вчителя;
·
Відсутність контакту з вчителем
інформаційних технологій;
·
Складно інтегрувати комп'ютер у поурочну
структуру занять;
·
Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;
·
При недостатній мотивації до роботи учні
часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т. п;
·
Існує ймовірність, що, захопившись
застосуванням інформаційних технологій на заняттях, вчитель перейде від
розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів.[16]
Застосування сучасних
інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій
розвитку світового освітнього процесу. У вітчизняних навчальних закладах в
останні роки комп'ютерна техніка й інші засоби інформаційних технологій стали
все частіше використовуватися при вивченні більшості навчальних предметів.
Інформатизація істотно
вплинула на процес придбання знань. Нові технології навчання на основі
інформаційних і комунікаційних дозволяють інтенсифікувати освітній процес,
збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних
масивів знань.
1.2.
Методи та засоби реалізації підготовки майбутніх учителів до використання інформаційних
технологій в майбутній фаховій підготовці
Створення та
впровадження у виробництво й навчальний процес сучасного обладнання, широке
застосування комп’ютерної техніки та нових інформаційних технологій зумовили
розробку нової парадигми організації навчального процесу. Вирішення такого
завдання є актуальним у процесі професійної підготовки вчителів технології.
[25]
Інформатизація освіти
створює передумови для широкого впровадження у практику психолого-педагогічних
розробок, що забезпечує перехід від механічного засвоєння фактологічних знань
до оволодіння уміннями і навичками самостійного здобуття нових знань, дає
реальну можливість підвищити рівень науковості навчального експерименту,
максимально наблизити його методи і організаційні форми до
експериментально-дослідних методів наук, що вивчаються у вищих навчальних
закладах, забезпечує залучення до сучасних методів роботи з інформацією,
інтелектуалізацію навчальної діяльності. [2]
Означені вище переваги
організації навчального процесу в сучасних умовах повинні бути чітко
усвідомлені вчителями, студентами вищих педагогічних закладів, ефективність
професійної діяльності яких безперечно залежить від умінь використовувати
засоби інформаційно-комунікаційних технологій. Гуманізація, інтеграція та
інформатизація виступають нині пріоритетними напрямами педагогічної освіти.
Окремим проблемам впровадження інформаційно-комунікаційних технологій до
навчального процесу, його дидактичним та методологічним аспектам присвячені
дослідження багатьох вчителів-науковців. Однак, питання підготовленості
студентів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі
навчання і в майбутній професійній діяльності розглядалися фрагментарно. Інформатизація
передбачає, перш за все, перебудову життя суспільства на базі використання
достовірного, вичерпного і сучасного знання в усіх суспільно значимих видах
людської діяльності. Інформатизація як матеріальний процес полягає в побудові
інфосфери - глобальної інфраструктури засобів отримання, збереження,
накопичення, обробки і передачі інформації, яка є в суспільстві аналогом
центральної нервової системи.[22]
Глобальна
комп'ютеризація та інформатизація суспільства в першу чергу впливають на рівень
розвитку культури особистості і на сучасну культуру взагалі. Одним з
пріоритетних напрямків інформатизації суспільства стає процес інформатизації
освіти, який передбачає використання можливостей новітніх інформаційних
технологій, методів і засобів інформатики для реалізації ідей розвивального
навчання, інтенсифікації усіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення
його ефективності і якості, підготовку молодого покоління до комфортного життя
в умовах інформатизації суспільства.
У період глобальної
інформатизації суспільства стрімкий розвиток «інтелектуальної індустрії»
спонукає педагогів під іншим кутом подивитися на сучасний стан освіти.
Необхідністю стає її адаптація до умов сучасного життя, до вимог інформаційного
століття. Освіта сьогодні покликана формувати особистість, яка володіє методами
і засобами опрацювання різноманітної інформації, вміє ставити перед собою
конкретні задачі і розв'язувати їх за допомогою новітніх інформаційних
технологій, у тому числі і з використанням комп'ютерної техніки. Світовий досвід
інформатизації у сфері освіти показує, що впровадження сучасних інформаційних
технологій дозволяє навчальним закладам забезпечити доступність одержання
навчальних матеріалів, сприяє розвитку інтелектуальних і творчих здібностей
тих, хто навчається, забезпечує прагнення всіх учасників навчального процесу до
співробітництва, обміну знаннями й інформацією, підвищує ефективність
індивідуального навчання [22].
Останні дослідження
свідчать, що комп’ютер як засіб навчання забезпечує навчальний процес інтерактивними
формами діяльності. Він дає змогу використовувати мультимедіа, не суперечить
здійсненню моделювання навчальних дій студентів, сприяє створенню ситуацій для
комунікативного спілкування. Крім того, забезпечує користувача можливостями
широкого пошуку певної інформації, заощаджуючи час і зусилля. Інновації у сфері
інформаційних технологій ставлять нові непрості завдання. Вони торкаються
педагогіки, методики, потреб забезпечення якості навчання, прав інтелектуальної
власності, фінансування тощо. У контексті радикальних перетворень вищої освіти,
викликаних появою суспільства знань та інформації, сучасний дослідник С.Д.
Петрович [13] виділяє декілька важливих аспектів:
По-перше, навчальні
програми мають забезпечувати студентів базовими знаннями і навичками, необхідними
для розвитку в усіх, хто навчається, можливостей і потреб оновлювати власні
знання впродовж усього життя.
По-друге, необхідною є
пропозиція більш широкого вибору програм для різних категорій людей із
різноманітними мотиваціями і цілями.
По-третє, необхідно
мати ефективні взаємодії з ринком праці, наприклад, важливо налагодити постійну
систему моніторингу роботи випускників і за її результатами здійснювати
корекцію навчальних програм.
По-четверте, у
відповідь на появу нових сфер науки і технологій потребують змін традиційні
університетські дисципліни. Виникає необхідність відійти від класичних
підходів, що ґрунтувалися на конкретних дисциплінах, і наблизитися до
проблемно-орієнтованих методів формування знань, а також зменшити дистанції між
фундаментальними і прикладними дисциплінами
Крім того, методично
доцільне використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у процесі
підготовки майбутніх вчителів забезпечить відповідні педагогічні умови
реалізації особистісно-орієнтованого навчання і допоможе досягненню таких
педагогічних цілей: розкриття та розвиток індивідуальних здібностей студентів;
формування стійкого інтересу до навчання, пізнавальної діяльності;
інтенсифікація навчально-виховного процесу, суттєве підвищення ефективності та
якості підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності; динамічне
оновлення змісту, форм і методів навчально-виховного процесу; підготовка молоді
до роботи в умовах інформатизації освіти, до кваліфікованого використання
обчислювальної техніки та інформаційно-комунікаційних технологій у школі.
Аналізуючи процес інформатизації навчального процесу в загальноосвітній школі
на сучасному етапі, професор М. Жалдак зазначає: « значно зростає роль
викладача в управлінні навчально-пізнавальною діяльністю студентів, оскільки
йому доводиться значно частіше обговорювати зі студентами всеможливі питання і
проблемні ситуації, що виникають у ході навчання, відповідати на різноманітні
запитання студентів у процесі розв'язання ними задач і вправ, кількість яких за
умов комп'ютерної підтримки їх розв'язання виявляється значно більшою, ніж за
використання традиційних систем навчання» [6]. Актуальною, в світлі вище
означеного, постає проблема підготовки майбутнього вчителя технологій до
реалізації власного фахового потенціалу в умовах інформатизації освіти, до
використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою інтенсифікації
освітньої діяльності.
Для конкретизації
завдань дослідження доцільним є конкретизація етапів підготовки особистості до
життя в сучасному інформаційному суспільстві: формування комп'ютерної
грамотності; формування основ інформаційної культури, формування інформаційної
компетентності.
Завдання першого етапу
характеризуються тим, що, в першу чергу, необхідно сформувати у студентів
початкові уміння й навички використання обчислювальної техніки та програмних
засобів. Адже, на думку Д. Воттса, комп'ютерна грамотність - це знання й
уміння, які дають можливість використовувати ПК, як засіб навчання для
підготовки до продуктивної діяльності в комп'ютерно-орієнтованому суспільстві.
Другий етап є якісно
новим в інформаційній підготовці особистості в процесі навчання. Він передбачає
формування: логіко-алгоритмічного, понятійного, системно-комбінаторного
мислення особистості; емоційно-позитивної спрямованості на практичну
діяльність; об'єктивного ставлення до можливостей і доцільності використання
обчислювальної техніки та інформаційних технологій у конкретній ситуації;
особистої відповідальності за прийняття рішень і результати своєї діяльності на
основі інтеграції фахової та інформаційної діяльності.
І, врешті, останній
етап - формування практичного рівня володіння знаннями, уміннями й навичками
користувача ПК - формування основ інформаційної компетентності. Компетентність,
як найвищий щабель у формуванні будь-якої якості особистості, у т.ч. й
інформаційно-технологічна компетентність, є передумовою творчого пошуку.
Важливим етапом у
процесі підготовки майбутніх вчителів до використання
інформаційно-комунікаційних технологій при роботі з учнями є адаптація студентів
до сучасних вимог щодо організації навчання в педагогічному вищому навчальному
закладі. Різний рівень шкільної підготовки першокурсників, переважно низький
рівень володіння обчислювальною технікою і, як наслідок, відсутність позитивної
мотивації використання інформаційних технологій для підвищення власних фахових
знань.
Наступним етапом є
підготовка студентів до розробки і впровадження власних дидактичних програмних
засобів для навчального процесу загальноосвітніх шкіл. Така підготовка
проводиться за кількома напрямами: ознайомлення із загальними методами
розв'язування задач, побудови інформаційної, математичної і, врешті,
комп'ютерної моделі.
Таким чином, алгоритм
підготовки студентів до використання інформаційних технологій у майбутній
фаховій діяльності набуває такого вигляду:
·
ознайомлення студентів з чисельними
методами.
·
ознайомлення студентів з технологіями
комп'ютерного моделювання: використання готових комп'ютерних моделей,
використання програмно-апаратних навчальних лабораторних комплексів на основі
обчислювальної техніки; самостійна розробка моделей навчальних систем.
·
ознайомлення студентів з основними
ергономічними, дидактичними і методичними засадами побудови педагогічного
програмного засобу, умовами його доцільного й ефективного впровадження до
навчально-виховного процесу.
Отже, одним із
першочергових завдань підготовки студентів вищих педагогічних начальних
закладів до реалізації власного фахового потенціалу в умовах інформатизації
освіти є створення відповідних умов для розвитку умінь самостійно набувати
фахові знання, використовувати їх для розробки і впровадження методично
доцільного педагогічного програмного забезпечення. [26]
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ НА ОСНОВІ
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.
2.1 Застосування
інформаційних технологій у вивченні професійно орієнтованих дисциплін.
Персональний комп’ютер,
як основний засіб функціонування у інформатизованому суспільстві, сьогодні стає
одним із обов’язкових і необхідних засобів професійної діяльності вчителя.
Залишаючи чинними вимоги до володіння традиційними засобами навчання,
сучасність вимагає від учителя вміння органічно поєднувати традиційні навчальні
впливи з інтенсивним застосуванням інформаційних технологій.
За допомогою комп'ютера як засобу навчання можна
реалізувати програмоване і проблемне навчання. Використання комп'ютера в
процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації
навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму
науково-технічного прогресу; індивідуалізації навчання — кожен працює в режимі,
який його задовольняє.
Інформаційно-комунікаційні технології спрямовані
на те, щоб дати якомога більше інформації за допомогою цифрових навчальних
засобів.
До сучасних інформаційно-комунікаційних технологій
навчання відносяться Інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби,
офісне та спеціалізоване програмне забезпечення, електронні посібники та
підручники, системи дистанційного навчання (системи комп'ютерного супроводу
навчання).[19]
Інтернет - це джерело інформації, корисної з точки зору навчальної діяльності, її
аналізу та оцінювання. Використовувати інформаційні ресурси Інтернет доцільно
за наступними напрямками:
•
Самоосвіта,
тобто вивчення досвіду колег в інших містах України й інших країн.
•
Підготовка
конспектів і дидактичних матеріалів. Підготовка атестаційних матеріалів.
•
Позакласна
робота учнів при підготовці рефератів, доповідей, повідомлень, індивідуальних
творчих завданнях.
•
Використання
безпосередньо на уроках при самостійній роботі з документами, що вивчаються,
довідковими матеріалами, навчальними інтерактивними моделями тощо.
•
Тестування
знань учнів з певних розділів курсу.[21]
У будь-якому варіанті доступ в Інтернет
для вчителя підвищує і рівень підготовки самого вчителя, і рівень проведення
занять, і якість знань учнів. При цьому інтерес більшості учнів до комп'ютера й
Інтернету підвищує мотивацію навчання.
Мультимедійні програмні засоби дозволяють учителю поєднувати текстову, графічну, анімаційну, відео - і
звукову інформацію. Одночасне використання кількох каналів сприйняття
навчальної інформації дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального
матеріалу. Мультимедійні програмні засоби використовують для імітації складних
реальних процесів, ситуацій, візуалізації абстрактної інформації за рахунок
динамічного представлення процесів, демонстрацій фрагментів передач, фільмів,
віртуальних екскурсій тощо. Можна використовувати готові мультимедійні засоби,
а також створювати власні додатки до уроків трудового навчання.[22]
Офісні програмні продукти (текстові та графічні редактори, програми
підготовки презентацій електронні таблиці тощо (тобто те, що входить в пакет
програм комп'ютера) використовують для підготовки навчально-методичного
матеріалу (шаблонів, діаграм, таблиць, презентацій) та для подання учнями
результатів виконання завдань в електронній формі.[23]
Електронні підручники та посібники. Системи дистанційного навчання є корисними для організації дистанційної
форми навчання та електронної методичної підтримки навчання у класі.[19]
Інформаційно-комунікаційні технології на
уроках технології можуть використовуватися для:
1)
індивідуалізації
та диференціації процесу навчання за рахунок можливості вивчення з
індивідуальною швидкістю засвоєння матеріалу;
2)
здійснення
контролю зі зворотним зв'язком, з діагностикою помилок і оцінкою результатів
навчальної діяльності;
3)
здійснення
самоконтролю і самокорекції;
4)
тренування
в процесі засвоєння навчального матеріалу і самопідготовки учнів;
5)
проведення
практичних робіт в умовах імітації в комп'ютерній програмі;
6)
підготовки
учасників освітнього процесу до життєдіяльності в умовах інформаційного
суспільства.[6]
Як засіб навчання комп'ютер має такі дидактичні можливості: формування
науковості навчання; інтенсифікація процесу навчання; здійснення активних
методів навчання; сприяння мотиваційному аспекту навчання; здійснення
систематичного та об'єктивного контролю знань і вмінь тих, хто навчається;
звільнення вчителя від чорнової роботи.
На сучасному етапі комп'ютеризації
дидактичні можливості використання обчислювальної техніки пов'язують із
підвищенням інтенсифікації процесу навчання, але для цього потрібно мати
навчальні програми, які б відповідали високим педагогічним вимогам. Одним із
ефективних засобів використання комп'ютера в навчанні є його можливість керувати
навчальним процесом тих, хто навчається. Він може забезпечити індивідуальне
навчання, самостійну роботу, допомогти учневі у разі необхідності при
розв'язуванні різноманітних задач. Школяр при спілкуванні з ПК відіграє роль
дослідника, тому можливості комп'ютера для реалізації проблемного навчання дуже
великі. [17]
Використання персонального комп'ютера у
навчальному процесі дещо змінює функції вчителя, оскільки здійснюється їх
перерозподіл між педагогом і ПК. При цьому машині передаються лише ті функції,
з якими вона може справитися ефективніше, ніж вчитель.
Значною перевагою ПК у порівнянні з іншими
технічними засобами навчання є можливість індивідуального навчання.
На уроках технології використання
інформаційно-комунікаційних засобів здійснюється за наступними напрямами:[19]
Інтерактивні заняття. Цей вид роботи вчитель застосовує здебільшого для вивчення нового
матеріалу. Ефективність його значно залежить від складеної навчальної програми.
Низькоякісні програми, як правило, надають можливість лише поступово
перегортати сторінки, і цим відводить учневі лише пасивну роль у навчанні й
нічим не відрізняються від звичайного підручника. Високоякісні програми,
навпаки, активно втягують учня у взаємодію з ПК у режимі «запитання –
відповідь», що відбувається протягом усієї презентації нового матеріалу. Кожне
запитання, яке ПК виводить перед учнем на дисплей, контролює розуміння
матеріалу, а відповідь учня знову ж таки викликає адекватну реакцію комп'ютера.
В міру того як учень навчається на занятті, комп'ютер аналізує його відповіді,
і на основі цих даних визначає подальші відповідні індивідуальні види
діяльності, наприклад: допоміжна інформація в разі виникнення труднощів у
розумінні матеріалу, детальніший розгляд теми, що викликала зацікавленість, або
можливість повторити чи пропустити певний розділ цього заняття.
Різноманітні комп'ютерні вправи. Цей вид діяльності спрямований на практичне застосування та засвоєння
відповідних умінь і навичок на основі попередньо вивченого теоретичного
матеріалу. Дуже корисним є те, що можна вільно розширювати комплекс вправ,
доповнювати його. Наприклад, під час вивчення модуля «Технологія виготовлення
швейних виробів», а саме при вивченні будови швейної машини, вчитель пропонує,
щоб учні спочатку опрацювали внутрішню будову за допомогою комп’ютера, маючи
можливість побачити її ніби «зсередини», а потім відповіли на питання про типи
з'єднань, які використовуються у швейній машині, знайшли несправності у роботі
і навіть запропонували методи ліквідації цих несправностей.
Використання мультимедійних технологій у навчанні дає змогу здійснити справжній технологічний прорив в організації
і практичній реалізації навчального процесу. З'явившись спочатку як техногенне
об'єднання різноманітних способів подання інформації (аудіо -, відео - та ін.),
що й породило сучасну назву, поняття «мультимедіа» поступово наповнилося новим
змістом саме завдяки змістовній частині додатків, а не технічних засобів, які
їх реалізують. На сьогоднішній день мультимедійні програми широко використовуються
в різноманітних галузях завдяки різноплановій спрямованості: довідники,
енциклопедії, репетитори з різних предметів, навчальні, демонстраційні програми
тощо. Вже існують десятки тисяч компакт-дисків з мультимедійними навчальними
програмами із різних предметів – загальноосвітніх, загально технічних і
спеціальних.
За належного програмного й технічного
забезпечення використання мультимедійних програм на уроках приведе до
поліпшення знань учнів, розширить їх світогляд, надасть можливість спостерігати
явища та процеси, які на звичайному уроці продемонструвати неможливо.
Значно полегшують роботу і, що досить
суттєво, дозволяють виявити реальний рівень знань учнів тестові програми.
Вони корисні ще й тому, що кожен учень може самостійно перевірити свої
знання та звернути увагу на недостатньо засвоєний матеріал.
Для розробки плану уроку з використанням
інформаційних технологій потрібно:[8]
•
скласти
тимчасову структуру уроку, у відповідності з головною метою;
•
з
резервів комп'ютерного забезпечення відібрати найбільш ефективні засоби та
розглянути доцільність їх застосування в порівнянні з традиційними засобами;
•
відібрані
матеріали оцінити в часі; враховуючи інтерактивний характер матеріалу;
•
скласти
тимчасову розгортку уроку;
•
при
нестачі комп'ютерного ілюстрованого або програмного матеріалу провести пошук в
електронних підручниках або мережі Інтернет;
•
зі
знайдених матеріалів сформувати презентаційну програму;
•
плануючи
досягнення певних цілей, передбачити їх поетапну та результативну діагностику.
2.2. Методичне забезпечення
вчителя технології
Предмет
«Технології» орієнтований на практичну підготовку учнів, застосування знань на
практиці; навчання учнів поводитись з різними засобами праці. Даний предмет
відрізняється від інших тим, що учнів залучають до розв’язання практичних
завдань, наближених до реального життя.
Навчальна
програма «Технології» має модульну структуру і складається з двох частин –
інваріантної та варіативної.
Пропонуємо
розглянути методичне забезпечення вчителя до одного з інваріантних модулів, зокрема,
«Технологія вишивання шовковими стрічками» Даний модуль спрямований на вивчення
у 10 – 11 класах. На його вивчення відводиться 20 годин. (Додаток 1,2).
Урок1 (Додаток 3)
Тема:
Загальні відомості про технологію вишивання шовковими стрічками.
Мета:Навчальна: ознайомлення учнів із
застосуванням виробів,
виконаних
у техніці вишивання шовковими стрічками у побуті, матеріалами та інструменти
для вишивання стрічками.
Розвивальна: розвиток творчого,
абстрактного мислення та наочно – образного мислення, просторової уяви;
розвиток концентрації уваги, пам’яті учнів.
Виховна: виховання працелюбності,
організованості, раціональності, практичності, бережного ставлення до
інструментів та матеріалів.
Профорієнтаційна:
формування
інтересу до праці; ознайомлення
з професією «Вишивальниця».
Обладнання: Вироби зі стрічковою
технікою, голки, ножиці, асортимент тканин для стрічкової вишивки, стрічки, презентація.
Тип
заняття: комбінований
Хід уроку:
І. Організаційний момент (1 хв.)
ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого
досвіду учнів (8 хв.)
Учні виступають з доповідями на тему «Розвиток техніки вишивки стрічками на Україні».
ІІІ. Мотивація знань,умінь і навичок (2 хв.)
Для вишивання стрічкою сьогодні без зайвих зусиль можна придбати все
необхідне - в магазинах широкий вибір стрічки усіх кольорів і фактур, а замість
канви підійде будь-яка тканина. Ця вишивка не потребує складних пристосувань і
великих витрат. До того ж тут використовуються звичайні і всім відомі прийоми
вишивки. Особливість вишивки стрічкою полягає в тому, що вона надає візерунку
об'ємність. За рахунок того, що стрічка набагато ширша ниток, вишивка не займає
багато часу, а результат виправдає ваші очікування.
IV. Вивчення нового матеріалу (20 хв.)
Щоб почати вишивати, необхідно мати набір певних матеріалів та
інструментів. А саме це тканина, нитки, голки, п’яльця, ножиці, наперсток.
Нижче опишемо ті матеріали та інструменти, які є найбільш необхідними для
вишивання.(слайд 2)
Тканина для вишивання (слайд 3 – 4 )
Для вишивання необхідно вибирати світлу тканину (білу, блакитну, жовту)
полотняного переплетення, так яка при виконанні багатьох видів швів доводиться
лічити нитки та тканині. Можна використовувати канву, льняну тканину,
тканину з льону з лавсаном, домоткане полотно або іншу тканину з розрідженою
структурою:
Нитки
Нитки для вишивання можуть бути різними. Вони можуть бути синтетичними,
штапельними, шовковими, шерстяними, котушковими, муліне та іншими.
Перед тим як почати
вишивати, необхідно перевірити міцність та якість куплених ниток, особливо якщо
вони мають яскраві кольори.
Стрічки (слайд 5 – 6 )
Для вишивки стрічками
можна використовувати шовкові стрічки та стрічки з органзи, мереживні та
атласні стрічки, тасьму. Шовкові стрічки можна вільно придбати в магазинах, їх
є п'ять видів і приблизно двісті забарвлень. Існують стрічки для вишивки
шириною від 3 мм до 12 мм, і з величезною палітрою кольорів і відтінків.
Зазвичай для вишивки використовують вузьку стрічку, адже вона підходить
практично для всіх тканин. При покупці стрічок зверніть увагу на кромку або
ущільнення по краях. Якщо кромка є, то ця стрічка вищої якості, а якщо ні, то
це декоративна стрічка.
Голки (слайд 8 – 11 )
За величиною і
розмірами голки бувають різні. Нам треба так підібрати голку, щоб по ширині
стрічка вільно проходила у вушко або відповідала ширині вушка. Якщо ширина
стрічки 3 мм, використовуємо голку номер 24. Якщо стрічка ширше дванадцяти,
дев'яти або семи міліметрів, то необхідно використовувати голку номерів від 22
до 18. У вишиванні номер розміру голки інший, ніж при звичайному шитті, - чим
величина номера більша, тим вона менша. Рекомендується відразу купити набір
голок для того, щоб вони згодом стали в нагоді вам в подальшій роботі для інших
творчих робіт.
Ножиці
Для вишивання необхідно мати великі та маленькі ножиці. Маленькі ножиці з
гострими кінцями використовуються для підрізання ниток та стрічок. А великими
ножицями розрізають тканину.
П’яльця (слайд 12 – 13 )
П’яльця – це інструмент у вигляді чотирикутної або округленої рамки, з
допомогою якої тримають тканину натягнутою й уникають стягування узору, який
вишивається. Вишивка в п’яльці щільно натягується, але важливо уникати зморшок
і деформації тканини. Вишивання в п’яльцях завжди є більш тривалим процесом.
Лінійка
З допомогою лінійки визначають місце розташування узору чи зразка вишивки.
Також з допомогою лінійки можна робити розмітку тканини та вимірювати елементи
вишивки.
Наперсток
Бажано використовувати наперсток при вишиванні. Його слід надягати на
середній палець правої руки. Необхідно вибрати такий наперсток, щоб він щільно
прилягав до пальця.
Лампа
Вишивати необхідно при хорошому освітленні, краще вдень. По можливості,
влаштовуйтеся зліва і трохи боком від джерела світла (якщо ви не лівша). Якщо
освітлення не достатньо, то необхідно використовувати лампу.
V. Закріплення і узагальнення вивченого матеріалу
(5 хв.)
Питання до кросворду: (слайд 14)
Слугує для захисту пальця від проколювання. (Наперсток)
Конструкційний матеріал для виготовлення виробу. (Тканина)
Як називаються волокна тваринного і рослинного походження. (Натуральні)
За допомогою якого інструменту розрізають тканину, нитки і т. д. (Ножиці)
Який предмет можна оздобити на уроці. (Хусточка)
Інструмент, що слугує для проколювання та зшивання тканини. (Голка)
Матеріал за допомогою якого фіксують різні тканини. (Нитки)
VI. Підведення підсумків
уроку (3 хв.)
Домашнє завдання (1 хв.)
Принести тканину, голки, нитки, ножиці, форму.
Урок2 (Додаток 4)
Тема: Техніки
вишивання шовковими стрічками. Вправи на виконання
швів шовковими
стрічками.
Мета:Навчальна: ознайомлення учнів із
основними техніками вишивання шовковими стрічками.
Розвивальна: розвиток творчого,
абстрактного мислення та наочно – образного мислення, просторової уяви;
розвиток концентрації уваги, пам’яті учнів.
Виховна: виховання працелюбності,
організованості, раціональності, практичності, бережного ставлення до
інструментів та матеріалів.
Профорієнтаційна:
формування
інтересу до праці; ознайомлення
з професією «Вишивальниця».
Обладнання: Вироби зі стрічковою
технікою, голки, ножиці, асортимент тканин для стрічкової вишивки, стрічки, презентація.
Тип
заняття: комбінований
Хід уроку:
І. Організаційний момент (1 хв.)
ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого
досвіду учнів (5 хв.)
Учні виступають з доповідями на тему «Розвиток техніки вишивки стрічками на Україні».
ІІІ. Мотивація знань,умінь і навичок (2 хв.)
Процес декоративного
шиття (вишивки) стрічками складається з багатьох прийомів та способів
вишивання. Перш, ніж приступити до виготовлення складної роботи, потрібно
вивчити види швів і візерунків, а потім повправлятися у їх виконанні.
Вишиваючи стрічкою, необхідно
врахувати, що довжина її не повинна перевищувати 50 см, і слід постійно стежити
за тим, щоб стрічка не закручувалася і розташовувалася на основній тканині
плоско і лицьовою стороною вгору. (слайд 2 – 7 )
IV. Вивчення нового матеріалу (15 хв.)
Основні
вишивальні шви декоративного шиття стрічками
1. Шов
«пів-петелька» (слайд 2)- цим витонченим швом зазвичай обшивають краї. Шов
можна вишивати як вертикально, так і горизонтально. Протягніть голку зі
стрічкою на обличчя наліво вгору, зробіть петельку, притримуючи її великим
пальцем лівої руки. Проколіть голку правіше, поряд з проколом. Протягніть голку
з вивороту в центрі готової пів-петельки.
Закріпіть пів-петельку невеликою прикріпкою, перекинувши стрічку через
утворену петельку, і одночасно виведіть голку з вивороту вгору, вправо,
починаючи наступний стібок.
2.
Шов «французький вузлик». (слайд 3)Протягніть голку зі стрічкою, натягуючи її іншою рукою, на лицьову
сторону роботи. Два рази перевий голку стрічкою. Продовжуючи утримувати
стрічку, розподіліть витки так, щоб вони не перекривали один одного. Потім
застроміть голку в тканину, бажано в те саме місце, звідки вона вийшла. Весь
час притримуйте стрічку пальцями, щоб при проштовхуванні на ній не утворювалися
вузлики. Протягніть голку і стрічку через раніше зроблені завитки
3 Шов
«витягнуті стежки». (слайд 4) Протягніть голку зі стрічкою,
натягуючи її іншою рукою, на лицьову сторону роботи. Два рази перевий голку
стрічкою. Продовжуючи утримувати стрічку, розподіліть витки так, щоб вони не
перекривали один одного. Потім застроміть голку в тканину, бажано в те саме
місце або дуже близько, звідки вона вийшла. Весь час притримуйте стрічку
пальцями, щоб при проштовхуванні на ній не утворювалися вузлики. Протягніть
голку і стрічку через раніше зроблені завитки.
4.
Шов «петельки по колу». (слайд 5)
Протягніть голку на себе, застроміть поруч з точкою, звідки вона вийшла, і
витягніть на виворіт. Вийшла петелька. Щоб надати петельці округлість, можна
вставити в неї олівець. Знову витягніть
голку на обличчя і продовжуйте вишивати. Коли перша петелька буде готова,
закріпіть її шпилькою. Продовжуйте рухатися по колу, закріплюючи всі петельки
шпильками. Зробивши п’ять пелюсток,
закріпіть стрічку, а потім можна заповнити центр квітки за допомогою
французьких вузликів або бусинок. Тепер можете прибрати шпильки і ваша квіточка
готова.
V. Практична робота (8 хв.)
Вступний інструктаж (2 хв.)
- Вчитель пояснює, учням які вони будуть виконувати
тренувальні прийоми;
- особисто показує прийоми виконання, інструктує
про порядок виготовлення роботи;
- по ходу демонструє зразки;
- звертає увагу на дотримання учнями правил
безпечної праці.
Добір голок і ниток
Інструкційна карта:(слайд 6 – 9 )
- Беремо голку з довжиною вушка 2-3 мм, та стрічку
шириною 2-3 мм.
- Підрізаємо стрічку під кутом 45°
- Гострим кутом вставляємо стрічку у вушко голки.
- Відступаємо від краю стрічки 8-10 мм проколюємо
його цією ж голкою та затягуємо. Таким чином ми фіксуємо голку у стрічці.
- На кінці стрічки можна зав’язати вузлик або
загнути кінчик стрічки і голкою проткнути його, протягуючи голку зі
стрічкою. Таким чином ми зафіксуємо початок стібка.
Поточний інструктаж
Заключний інструктаж (3хв.)
VI. Закріплення і узагальнення
вивченого матеріалу (5 хв.)
VII. Підведення підсумків
уроку (3 хв.)
- Повідомляє і пояснює отримані учнями оцінки за
урок.
- Методом рефлексії аналізує з учнями рівень
досягнення поставлених на уроці завдань (чому навчилися, що засвоїли).
Домашнє завдання (1 хв.)
Урок 3 (Додаток 5)
Тема: Проектування та
виготовлення виробу, вишитого шовковими стрічками. Розробка
технічного завдання. Створення банку ідей.
Мета: Навчальна: ознайомлення учнів із видами
виробів вишитих шовковими стрічками.
Розвивальна: розвиток творчого,
абстрактного мислення та наочно – образного мислення, просторової уяви;
розвиток концентрації уваги, пам’яті учнів.
Виховна: виховання працелюбності,
організованості, раціональності, практичності, бережного ставлення до
інструментів та матеріалів.
Профорієнтаційна:
формування
інтересу до праці; ознайомлення
з професією «Вишивальниця».
Обладнання: Вироби зі стрічковою
технікою, голки, ножиці, асортимент тканин для стрічкової вишивки, стрічки, презентація.
Тип
заняття: комбінований
ВИСНОВКИ
У курсовій роботі розглядалася
проблема підготовки майбутнього вчителя технологій до використання
інформаційних засобів навчання при організації уроків. Було досліджено процес
підготовки майбутніх вчителів до використання комп’ютера у майбутній
професійній діяльності. В результаті нашого дослідження були висвітлені
значення і місця інформаційно-комунікаційних технологій у професійному розвитку
майбутніх вчителів технологій.
Аналіз літературних
джерел засвідчив, що використання інформаційних технологій у навчанні значно
змінює погляд на природу педагогічного процесу й саму професійну діяльність
учителя.
Результати аналізу
існуючих варіантів навчання інформаційних технологій у навчальних закладах
дозволяють констатувати, що на сучасному етапі розвитку освіти виникають
суперечності між обсягом знань і вмінь, якими повинні володіти майбутні вчителі
технології в умовах інформатизації освіти, та традиційною системою підготовки,
яка не може цього забезпечити. Формування вмінь використовувати інформаційні
технології у професійній діяльності - це тривалий процес, який виступає
важливим компонентом професійної педагогічної підготовки майбутніх учителів.
Цей процес проходить під впливом цілеспрямованої діяльності, власної активності
майбутнього спеціаліста та спеціальних умов.
Застосування
інформаційно-комунікаційних технологій в галузі освіти і безпосередньо в
діяльності майбутнього вчителя стає загальною необхідністю. Впровадження
інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес забезпечить
поступовий перехід освіти на новий, якісний рівень.
Для ефективної
модернізації освіти та оновлення технічного арсеналу засобів навчання необхідно
оптимізувати реалізацію державних програм, спрямованих на інформатизацію,
комп’ютеризацію та оновлення матеріально-технічної бази шкіл, надання всім
вільного доступу до мережі Інтернет.
Отже, якість навчання
майбутніх учителів і формування їхньої готовності до використовування
інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності (ІТ- готовність)
залежить від матеріальної бази навчального закладу і професійного рівня
викладачів. Важливим є практичне ознайомлення майбутніх учителів із
використанням інформаційних технологій у професійній діяльності шляхом
застосування ІТ як складових педагогічних технологій у навчальному закладі.
Підготовка майбутніх учителів вимагає оволодіння інформаційними технологіями з
метою впровадження нових форм навчання і методик використовування комп'ютера ще
в процесі навчання у вищому педагогічному навчальному закладі.
Сучасна інформаційна
підготовка вчителів в педагогічних вузах поки в основному орієнтована на
формування окремих знань, умінь, навичок у галузі інформатики та інформаційних
технологій; готовності до їх застосування у професійній діяльності, чого,
однак, недостатньо в інформаційному суспільстві. Тому виникає проблема
формування інформаційної культури вчителя вже в системі додаткової професійної
освіти, підвищення кваліфікації або професійної перепідготовки.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Англо-український тлумачний словник з
обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. – Вид: 2. – К.: Видавничий
дім «СофтПрес», – 2006. – 824 с.
2.
Вовковінська
Н. В. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід,
перспективи / Н. В. Вовковінська – К.: Педагогічна думка, – 2003. – 272 с.
3.
Гуревич
Р. С., Кадемія М. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному
процесі: посібник для педагогічних працівників і студентів педагогічних вищих
навчальних закладів / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Вінниця: ДОВ
«Вінниця», – 2002. – 116 с.
4.
Гнатюк Д. ІТ – технології –
перепустка до майбутнього: Інформаційні технології в школі / Д. Гнатюк // Директор школи. – 2003. – руд. – №47. – С.15-16.
5.
Державна національна програма «Освіта:
Україна ХХІ століття». Законодавчі акти та нормативні документи (на допомогу
керівникам закладів та установ освіти). Збірник. – К., – 1999. – 401 с.
6.
Жалдак М. І. Комп’ютерно-орієнтовані
засоби навчання математики, фізики, інформатики : посібник для вчителів / М. І.
Жалдак, В. В. Лапінський, М. І. Шут. – К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, – 2004. –
182 с.
7.
Жалдак М. І. Формування системи
інформатичних компетентностей майбутніх учителів інформатики у процесі навчання
в педагогічному університеті / М. І. Жалдак // Вища школа. – 2009. – № 10. –С.
44-53.
8.
Кондрашова Л. В. Методика подготовки
будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися : учебное пособие
/ Л. В. Кондрашова. – М. : Изд-во «Прометей», МГПИ им. В. И. Ленина,
– 2002. – 160 с.
9.
Максименко С. Д. Фахівця потрібно
моделювати / С. Д. Максименко, О. М. Пелих // Рідна школа. – 1994. –
№ 3. – С. 16-17.
10.
Модернізація
вищої освіти України і Болонський процес / Укладачі: М.Ф.Степко, Я. Я.Болюбаш,
К. М. Левківський, Ю.В.Сухарніков // Освіта України. – 2004. – 10 серпня. – №
60-61.
11.
Морзе Н. В. Як навчати вчителів, щоб
комп’ютерні технології перестали бути дивом на уроці?/ Н. В. Морзе //
Післядипломна освіта в Україні. – 2005. – № 2. – 25 с.
12.
Пєхоти
О. М. Освітні технології / За заг. ред. О. М. Пєхоти // – Навч.-метод. посіб. –
К.: Вид. «А.С.К.», – 2002. – 255 с.
13.
Петрович С. Д. Використання
графічно-орієнтованого комп’ютерного програмного забезпечення в процесі фахової
підготовки молодших спеціалістів / С. Д. Петрович // Сучасні інформаційні
технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія,
досвід, проблеми : зб. наук. пр. / редкол. : І.А. Зязюн (голова) [та ін.]. – К.
– Вінниця : ДОВ Вінниця, – 2006. – Вип. 11. – С. 342-347.
14.
Постанова Кабінету Міністрів України
«Про затвердження Державної програми "Інформаційні та комунікаційні
технології в освіті і науці" на 2006-2010 роки» //Офіційний вісник
України. – 2005. – № 49. – С. 40.
15.
«Про Концепцію Національної програми
інформатизації» № 75/98-ВР від 2.02.98 р. // Офіційний вісн. України. – 1998. –
№ 10. – С. 376.
16.
Реформування
вищої освіти і Болонський процес // Освіта України. – 9 грудня 2003р. – № 92
(490). – С. 3.
17.
Стрельніков
В., Губачов В. Дидактичні можливості інформаційних технологій навчання / В.
Стрельніков, В. Губачов // Імідж сучасного педагога. – 2003. – № 7-8. – С.
53-57.
18.
Федорчук І. І. Створення електронного
посібника / І. І. Федорчук, А. В. Шилов., Л.С.Франчук, С. В.
Наливайко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у
підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. / редкол. :
І. А. Зязюн (голова) та ін. – К.-Вінниця : ДОВ Вінниця, – 2006. –
Вип. 11. – С. 399-403.
19.
Шиман О. І. Практичний курс з
використання сучасних інформаційних технологій : навч. посіб. для студентів
гуманіт. спец. пед. ВНЗ / О. І. Шиман. – Бердянськ : БДПУ, – 2007. – 155 с.
Електронні ресурси. –
Режими доступу:
20.
https://docs.google.com/Doc?id=dhn7mft8_52gf2c9tcj
22.
http://www.bestreferat.ru/referat-213190.html
23.
http://info-works.com.ua/all/informatika/2444.html
24.
http://www.info-library.com.ua/books-text-4026.html
25.
http://ikt-history.ucoz.net/publ/33-1-0-10
26.
http://ito.edu.ru/2003/VII/VII-0-1673.html.
Немає коментарів:
Дописати коментар